Рост промышленных предприятий, открытие совхозов требовали подготовленных и высококвалифицированных кадров. В целях решения этой задачи в ноябре 1947 года Советское правительство приняло постановление «О мерах дальнейшего развития высшего и среднего образования в Казахской ССР», по которому республике выделялись дополнительные средства на строительство школ и других учебных заведений, оснащение их материально-технической базы, в Казахстан направлялись квалифицированные кадры. Был расширен набор из числа местной молодежи в центральные вузы страны.
В 1871 году новое правительство императора Мэйдзи для предотвращения краха своей зарождающейся власти упразднило систему княжеств хан и заменило их префектурами, подчинёнными центру. До этого каждое из примерно 270 княжеств имело собственные вооружённые силы и проявляло политическую волю в условиях децентрализованной структуры власти. Внезапное упразднение этой структуры было практически государственным переворотом. Лидеры Мэйдзи решили, что их правительство должно быть единственной политической властью в стране, чтобы оно могло выполнить неотложную задачу построения современного государства.
Правительство было крайне обеспокоено тем, что Япония может стать колонией под контролем одной из великих держав. Такова была судьба большей части Индии и Юго-Восточной Азии, в то время как Китай был вынужден уступить Гонконг Великобритании в 1842 году после проигрыша Первой опиумной войны.
По мнению правительства, стране было необходимо как можно быстрее модернизироваться, наращивая свою экономическую мощь, чтобы укрепить собственные вооружённые силы и защитить себя от вторжения.
Вот почему многие японские лидеры и другие важные правительственные чиновники отправились с миссией Ивакуры, путешествуя, наблюдая и обучаясь в Соединенных Штатах и Европе, всего через несколько месяцев после революционного перехода к системе префектур. В миссии также было много студентов, и её участники внесли большой вклад в модернизацию страны по возвращении в Японию.
Объяснение:
можно 5 звёзд умоляю
ответ:метою реформ Діоклетіана та Костянтина було подолання кризи Римської імперії. Римська імперія перебувала в стані занепаду в кінці III століття нашої ери. Економіка занепадала, збройні сили були слабкими, і відбувалися широкомасштабні громадянські заворушення. Діоклетіан і Костянтин провели ряд реформ, які були спрямовані на вирішення цих проблем.
Деякі з найважливіших реформ включали:
Поділ імперії на дві половини-Західну Римську імперію і Східну Римську імперію. Це було зроблено в спробі зробити імперію більш керованою.
Створення нової системи управління, відомої як тетрархія. Ця система включала чотирьох співімператорів, двох старших імператорів (Августів) та двох молодших імператорів (цезарів). Тетрархія була створена для забезпечення стабільності та наступності у разі смерті одного з імператорів.
Ряд військових реформ, спрямованих на зміцнення армії і підвищення її ефективності.
Економічні реформи, спрямовані на стабілізацію економіки і підвищення рівня життя народу.
Релігійні реформи, покликані об'єднати імперію під егідою єдиної релігії - християнства.
Реформи Діоклетіана і Костянтина увінчалися успіхом у подоланні кризи Римської імперії. Імперія стабілізувалася, а її економіка покращилася. Збройні сили були укріплені, і люди були більш задоволені. Християнство стало офіційною релігією імперії, що до об'єднати імперію і вселило в її громадян почуття цілеспрямованості.
Реформи Діоклетіана і Костянтина не обійшлися без критики. Деякі люди вважали, що реформи були занадто авторитарними і що вони дали імператорам занадто багато влади. Інші вважали, що реформ недостатньо і що імперія все ще перебуває у стані занепаду.
Незважаючи на критику, реформи Діоклетіана і Костянтина увінчалися успіхом. Вони до врятувати Римську імперію від краху і заклали фундамент Візантійської імперії, яка проіснувала ще тисячу років
Объяснение: