Після приєднання західних територій України до УРСР внаслідок Другої світової війни та Ялтинської конференції 1945 року, соціально-економічне життя населення в цих регіонах пройшло через певні зміни. Деякі з них включають:
1. Колективізація сільського господарства: Схоже на процес, який відбувся в інших частинах УРСР, на західних територіях була проведена колективізація, що означало об'єднання сільських господарств у колгоспи та державні ферми. Це мало на меті збільшити продуктивність сільського господарства та підвищити виробництво продуктів харчування.
2. Промисловий розвиток: Приєднання західних територій до УРСР сприяло розвитку промисловості у цих регіонах. Були створені нові підприємства та заводи, що сприяло збільшенню виробництва та розвитку промислового сектору.
3. Колонізація і репатріація: Національний склад населення західних територій зазнав змін внаслідок колонізації, а також репатріації осіб, які поверталися після війни. Це спричинило демографічні зміни та культурну різноманітність у регіоні.
4. Розвиток інфраструктури: Уряд УРСР інвестував у розвиток інфраструктури західних територій, включаючи будівництво доріг, залізниць, шкіл, лікарень та інших суспільних об'єктів. Це сприяло поліпшенню доступу до освіти, медичних послуг та інших сфер громадського життя.
Важливо зауважити, що вплив приєднання західних територій до УРСР був складним і різноманітним, і його варто розглядати у контексті історичного та політичного розвитку регіону.
Знаете, плохие черты я могу сказать только про судопроизводство: пусть все люди стали перед законом равны, сословные суды всё же сохранились, а это значит, что неравенство людей в обществе также сохранялось. Что касается реформы просвещения, то университетам давали автономию(могли сами выбирать ректоров, деканов, профессоров и так далее), открывались женские гимназии, учебные заведения делились на начальные, средние и высшие, да и вообще образование стало более доступным для представителей различных сословий.
Отрицательными качествами земской реформы были: - медленное решение хозяйственных и социальных вопросов. - ограничение финансирования земств. - полная зависимость земств от органов власти - создание дополнительных тягот для народа. - земства были вынуждены повышать земские сборы. - губернатор имел право остановить любое постановление земств, большинство из постановлений требовали губернатора.
Отрицательными качествами городской реформы были: - органы городского самоуправления были лишены значительной доли самостоятельности. - преобладала торгово-промышленная буржуазия в органах городского самоуправления. - основная масса населения была отстранена от участия в городском самоуправлении как неплатильщики городских налогов. - в большие степени городские средства использовались в интересах обеспеченных слоев.
Отрицательными качествами военной реформы были: - пожизненная служба в армии. - за проступки в время боя солдат беспощадно наказывали. - усилился рост буржуазии. - увеличение налогов. - дворяне уклонявшиеся от службы лишались "кормовых денег" и были жестоко наказаны. - губернии были обязаны снабжать армии продовольствием,лошадьми к ним приписывались конные и пехотыые полки. - военные расходы составляли 80% расходов страны.
образовательная реформа: положительные качества: - было открыто множество школ, лицеев, гимназий, академий. - большое количество учашихся принадлежало к "низшим сословиям" - интенсивно развивалась педагогика. - появились первые газеты, театры - увеличился выпуск различных книг, в большей степени учебной литературы. отрицательные: - крепостное крестьянство было лишено возможности получать образование в государственных школах. - в школах не было определенного срока обучения, по мере усвоения одной науки учащиеся переходили к другой. выпускались все в разное время.
Отрицательные качества судебной реформы: - дела решались на основании внутреннего убеждения судей или присяжных,без принятия в учет какие либо доказательства. - несменяемость судей в судах общей юрисдикции. - решение всех судебных дел большим количеством голосов. - невозможность пересмотра вступившего в силу приговора при поступлении новых доказательств. - отсутствие профессионального ценза для судей.
1. Колективізація сільського господарства: Схоже на процес, який відбувся в інших частинах УРСР, на західних територіях була проведена колективізація, що означало об'єднання сільських господарств у колгоспи та державні ферми. Це мало на меті збільшити продуктивність сільського господарства та підвищити виробництво продуктів харчування.
2. Промисловий розвиток: Приєднання західних територій до УРСР сприяло розвитку промисловості у цих регіонах. Були створені нові підприємства та заводи, що сприяло збільшенню виробництва та розвитку промислового сектору.
3. Колонізація і репатріація: Національний склад населення західних територій зазнав змін внаслідок колонізації, а також репатріації осіб, які поверталися після війни. Це спричинило демографічні зміни та культурну різноманітність у регіоні.
4. Розвиток інфраструктури: Уряд УРСР інвестував у розвиток інфраструктури західних територій, включаючи будівництво доріг, залізниць, шкіл, лікарень та інших суспільних об'єктів. Це сприяло поліпшенню доступу до освіти, медичних послуг та інших сфер громадського життя.
Важливо зауважити, що вплив приєднання західних територій до УРСР був складним і різноманітним, і його варто розглядати у контексті історичного та політичного розвитку регіону.