Тарихи маңызы
1. Сонау екі Хан дәуірінен (б.з.д.206-6.3.220) бері Қытай қорғанының сыртына шыға бастаған Хан патшалығы шамамен он мың ли (5000 км) Батысқа жылжи отырып, 751 жылы Атлах-Талас түбіне жеткен қытай экспансиясының қанды жолы біржола, мәңгілікке кесіп тасталды.
2. Атлах-Талас шайқасының ұлы жеңісіне араб әскерін қарлұқ, түркештер қолдап, жанқиярлық ерлігі арқылы қол жетті. Қанмен бекіген түрік-араб достығының ғұмыры ұзақ болды, берекелі болды. Түрік халықтары Алланың хақ діні Исламмен ертерек қауышты. В.В. Бартольд әділ айтқандай “Турки были одними из первых народов, среди которых Ислам, отказавшись от пропаганды оружием, имел успех путем убеждения” болғаны тарихи шындық. Түріктер исламды 751 жылдан былай қарай негізінен бейбіт жолмен қабылдап, ислам мәдениетімен ертерек танысты. Соның нәтижесінде түрік дүниесі Ислам әлемімен рухани тұтастыққа қол жеткізді. Адамзат мәдениетіне Махмұт Қашқари, Жүсіп Баласағұн, Әбу Насыр әл-Фараби, Қожа Ахмет Яссауи, Ахмет Иүгінеки, Ибн Сина қатарлы ұлы тұлғалардың данышпандық ілімдерін бере алды.
3. Исламды мемлекеттік дін ретінде мойындаған түрік халықтары біртұтас рухани, мәдени бірлікке қол жеткізу арқылы ұлт ретінде ұйысып, тұрақты, гүлденген мемлекеттерге ие болды.
ответ:Верно
Объяснение:
Мукан-каган (кит. ... 阿史那俟斤, пиньинь ashinasijin, палл. Ашина Сыцзинь, также 燕都 — Яньду) — второй сын Бумын кагана, тюркский каган с 553 по 572 годы. При нём Тюркский каганат расширил свои границы от Жёлтого до Чёрного моря, став крупнейшей империей из всех существовавших до того.
Разгром и завоевание Жужаньского каганата сделало Мукан-кагану имя на международной арене. Предложение Ирана о союзе против государства эфталитов стало поводом для снаряжения в поход на запад большой армии под руководством дяди кагана ябгу Истеми. Итогом завоевательных войн стало подчинение тюрками усуней, нушиби, дулу, абаров, Хотана, Хорезма, княжеств Семиречья и Согда, уничтожение государства эфталитов, разгром и изгнание из Приуралья хионитов, вар и огоров, подчинение хазар, утигуров и Алании. Тюркский каганат вступил в тесные взаимоотношения с Ираном и Византией, извлекая выгоду из их вражды.
Економічне життя Османської імперії було в основному засноване на землеробстві, ремеслах та торгівлі. Землеробство було основним сектором економіки, а багато землі належало імператорській династії і феодалам. Значну частину населення становили селяни, які обробляли ці землі. Збіжжя, таке як пшениця, ячмінь і рис, були основними сільськогосподарськими культурами.
У ремісничому секторі Османської імперії розвивалися різноманітні галузі, такі як текстильне виробництво, кераміка, килими, металургія та інші. Багато ремісників організовувались у спеціалізовані гільдії, які контролювали виробництво та якість товарів.
Торгівля також мала велике значення в економіці Османської імперії. Завдяки своєму географічному положенню, імперія стала важливим вузлом торгових маршрутів між Східною Європою, Близьким Сходом та Азією. Основні торгові центри, такі як Константинополь (сучасний Стамбул), Салоніки, Александрія та Багдад, були засновані у важливих торгових вузлах.