1) «...на другий день посилає до імператора просити миру за такою умовою: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол.., [візантійці] повинні дозволити привозити до себе хліб...»
3) «Хозари вийшли супроти
нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася
битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу ВЗЯВ...»
6) «Прийшов [князь] у
Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: "Хочу йти на вас”... 1 пішов
до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину... І повернувся він в
Переяславець...»
Объяснение:
вот три правельні відповеді
Першочерговою справою в повоєнний період стала робота закладів освіти, науки і культури як невід'ємної складової нормалізації життя. Ще під час воєнних дій слідом за визвольною ходою військових частин розпочалася відбудова шкіл, вищих навчальних закладів, театрів, видавництв, культосвітніх закладів та виробничих структур.
Постійного контролю зазнавали діячі літератури і мистецтва. З ініціативи партії в Україні було проведено кампанії, спрямовані проти творчої інтелігенції. Лише протягом 1946–48 pp. ЦК КП(б)У прийняв низку постанов: «Про спотворення та помилки у висвітленні історії літератури в книзі „Нариси історії української літератури“», «Про журнал сатири і гумору „Перець“», «Про журнал „Вітчизна“», «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи до його поліпшення», «Про політичні помилки та незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР», «Про перевірку виконання Спілкою письменників України постанови ЦК ВКП(б) про журнали „Звезда“ і „Ленинград“», "Про стан і заходи поліпшення музичного мистецтва на Україні у зв'язку з постановою ЦК ВКП(б) «Про оперу „Большая дружба“ Вано Мураделі» та ін.
