М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
carollaim
carollaim
20.12.2020 08:28 •  История

Вчем причины солярного бунта 1648 ш

👇
Ответ:
7515575
7515575
20.12.2020
Высокий налог на нее
4,5(59 оценок)
Ответ:
anna0513wolf
anna0513wolf
20.12.2020
В первую очередь восстание произошло по причине недовольства политикой тогдашнего правительства в целом, и его руководителя боярина Бориса Морозова в частности (это боярин пользовался большим влиянием на царя Алексея Михайловича, был его воспитателем и свояком). В 40-х годах XVII в. непродуманная экономическая и социальная политика, коррупция привели к тому, что налоги, которые взимало государство стали слишком обременительными. Правительство Морозова, видя значительное недовольство людей, решило заменить прямые налоги (взимаемые непосредственно) на косвенные (такие налоги закладываются в цену какого-либо товара). И чтобы компенсировать значительные потери от сокращения прямых налогов значительно были увеличены цены прежде всего на активно используемые в быту товары, которые пользовались большим спросом у населения. Так, цена на соль была увеличена с пяти копеек до двух гривенников (20 копеек). Соль в то время была одним из самых необходимых продуктов для жизни – она обеспечивала сохранность продуктов на длительный срок, и таким образом экономить деньги и преодолению неурожайных годов. В связи с подорожанием соли в особенно тяжелое положение были поставлены крестьяне (как самый бедный слой населения) и купцы (издержки на хранение товара увеличились, увеличилась и цена на товары – упал спрос). Видя еще большее недовольство, чем то, которые было до замены прямых налогов косвенными, Морозов принял решение отменить соляной налог в 1647 г. Но вместо косвенных налогов стали взимать ранее отмененные прямые. 
4,8(100 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
arsenpogosyan
arsenpogosyan
20.12.2020

.

Основним завданням було об'єднання руських земель. Це давало можливість активізувати зовнішньополітичну діяльність. Після приєднання до Москви Пскова та Смоленська при Василі III, основним напрямком стає південно-східний, східний і західний. Головними напрямками Івана IV залишалися східний і західний. Казанська проблема (систематичні набіги на Росію казанських ханів) постійно відволікала Івана Грозного від вирішення балтійської проблеми. Волзький торговий шлях, родючі поволзькі землі так само були дуже привабливі для московського уряду

4,4(76 оценок)
Ответ:
annzhoravel461
annzhoravel461
20.12.2020
На південному напрямку основне завдання становила захист російських кордонів від набігів кримських татар. З цією метою була побудована нова оборонна лінія - Тульська засічнихриса. Похід російських військ на Крим 1559 р закінчився невдачею. Як вже говорилося вище, в 1571 р кримський хан Девлет-Гірей здійснив набіг на Москву. Наступний набіг кримчан влітку 1 572 вдалося зупинити. Ханське військо було розбите князем М.І. Воротинського.
Правління вибраних раді відзначено великими успіхами у зовнішній політиці держави на східному напрямку. На початку 1550-х рр. до Російської держави були приєднані 2 великих татарських держави, що утворилися після розпаду Золотої Орди: в 1552 р було завойовано Казанське ханство, в 1556 р - Астраханське ханство. Таким чином, межі Московського царства переступили за Волгу і наблизилися до кордонів Азії. Цей рубіж було перейдено на початку 1580-х рр. Озброєна на кошти багатих купців Строганових експедиція козаків на чолі з Єрмаком Тимофійовичем здійснила похід до Сибіру, ​​розбила війська сибірського хана Кучума і приєднала його землі до Російської держави. З цього моменту почалося освоєння Сибіру російськими людьми.
Після приєднання Поволжя пріоритетним у зовнішній політиці стало Західний напрямок. Головною метою розпочатої в 1558 р Лівонської війни стало завоювання Росією виходу до Балтійського моря. У 1558-1560 рр. військові дії велися проти лицарського Лівонського ордену, якому належала територія Прибалтики. Початок війни виявилося вдалим: війська Івана IV пройшли майже всю Лівонію, взяли 20 міст, Орден був фактично розгромлений. Року 1561 Лівонський орден розпався. Однак перемоги російської зброї йшли врозріз з інтересами Польщі, Данії і Швеції, до яких перейшли колишні володіння Ордена, тому Росії довелося битися вже з трьома сильними супротивниками. У 1563-1564 рр. російські війська зазнали ряд серйозних поразок. Польща і Литва, які боялися посилення Росії і також прагнули до захоплення Лівонії, 1569 р об'єдналися в єдину державу Річ Посполиту. В результаті Росія програла Ливонскую війну. У 1582 р в Ям-Запольської було укладено перемир'я, згідно з яким між Росією і Польщею зберігалася стара державний кордон. Перемир'я зі Швецією було укладено в 1583 р в м Плюсс. Росія не тільки не придбала бажаного виходу до моря, але і змушена була поступитися Ям, Копор'є, Івангород і прилегле до них південне узбережжя Фінської затоки.
4,7(74 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ