Декларація незалежності Сполучених Штатів підписана 1776 року в Америці — виданий Другим Континентальним конгресом північноамериканських колоній Великої Британії документ, прийнятий 4 липня 1776 року, яким було проголошено, що тринадцять колоній у Північній Америці стають вільними та незалежними державами і що всі політичні зв'язки між ними та Королівством Великої Британії анулюються.
У вступній частині Декларації розповідається про природність людського прагнення до політичної незалежності; визнається, що підстави для досягнення такої незалежності мають бути достатньо вагомими та недвозначними. У преамбулі окреслюється загальна філософія такого явища як уряд загалом і пояснюється правомочність революції у випадку, якщо уряд порушує базові права підданих. У Декларації надається довгий перелік «неодноразових утисків та узурпацій», чинених британським урядом проти прав і свобод американських колоністів. Потому згадується про спроби колоністів привернути увагу британської влади до викладених проблем та про прикру відсутність реакції на ці спроби. Як висновок, Декларація містить твердження, що існують умови, за яких люди мають право змінити їхній уряд, що умови були створені внаслідок діяльності Великої Британії і що у зв'язку з цим колонії змушені відкинути свої політичні зв'язки з британською короною і перетворитись на незалежні держави. Декларацію підписано Президентом Другого Континентального Конгресу Джоном Хенкоком та п'ятдесятьма п'ятьма депутатами конгресу.
ответ:В рассматриваемый период Кыргызстан не мог проводить никакой внешней политики. Однако отдельные кыргызские бии, как в составе Кокандского ханства (Кушчу- бий — середина XVIII века, Нузуп-бий — 30-е годы XIX века, Алымбек датка — 50-60-е и Алымкул аталык — 60-е годы XIX века), так и самостоятельно вмешивались в международные дела (Атаке-бий, отправивший посольство в Петербург в 1785-1787 годах, Ормон-хан — 40-50-е годы XIX века, Качыбек Шералин — 50-е годы XIX века). Эти действия были направлены на налаживание отношений Кокандского ханства с сопредельными странами (Кушчу-бий, Нузуп-бий), на установление дипломатических отношений с Россией (Атаке батыр), на создание самостоятельного владения кыргызов (Алымбек датка, Ормон-хан), на принятие подданства России (Качыбек Шералин) или на ведение военной борьбы с русской армией (Алымкул аталык).
Кыргызстан всегда оставался территорией, имевшей большое геополитическое значение в Центральной Азии. Главной целью овладения территорией кыргызов как со стороны кокандских ханов, так и со стороны Российской империи было геополитическое значение Кыргызстана как моста в Восточный Китай, как географически удобного плацдарма для политического влияния на регионы западнее Китая. Так, в начальный период колонизации Кыргызстан был важен России как плацдарм для завоевания территорий, лежавших к югу от него. Начиная с 70- 80-х годов Кыргызстан служил базой политического и экономического влияния Российской империи в регионе в противовес Китаю.
Объяснение:
