Відповідь:
Селяни, шляхта, кріпаки, громада, кріпосне право, панщина, урок, дворян-поміщик, хата, ярмарок, базар, місячина, пайок, інвентарна реформа, грошова рента, експлуатація.
Пояснення:
Селяни – соціальний клас, який переважно займається сільським господарством. Селяни відігравали надзвичайно важливу роль в історії України. Вони не тільки становили переважну більшість українського населення до 1930-х років, але й сприяли збереженню та розвитку української культури. Однією з особливостей селян як соціального стабільність їхнього життя та консервативне ставлення до традицій, мови та віри. Ця особливість селян та їхнього культурного життя була особливо важливою для української нації, яку підкорили потужні сусіди. Селяни послужили головним джерелом для відродження у ХІХ столітті, коли українська літературна мова була реконструйована на основі селянського просторіччя, а традиції сільського життя видобувалися для складових національної культури.
Селяни були двох типів: державні та кріпосні. У першій половині ХІХ століття кріпаки були найбільш пригніченим класом у Російській імперії. Хоча селянська громада обирала своїх старшин, які мали справу з приставом та землевласником, шляхетський поміщик мав право судити кріпаків, висилати їх до Сибіру, відправляти їх до війська та піддавати тілесним покаранням. Вони не могли одружитися без його дозволу, він міг продати цілу родину кріпаків або окремих членів сім'ї, і він встановив обсяг роботи, яку кріпак зобов'язаний був виконати. Павло I обмежив зобов’язання панщини на три дні на тиждень і заборонив продаж кріпаків без землі в Україні. Кріпосне право було скасовано в Російській імперії в 1861 році.
ответ:Побоюючись сильної гетьманської влади, старшина три місяці зволікала з виборами наступника Д.Многогрішного. Нарешті в червні 1672р. поблизу Конотопа новим гетьманом обрали генерального суддю Івана Самойловича (1672—1687). Царські представники поновили з ним договір — т. зв. Конотопські статті, які доповнювали Глухівські 1669 р. деякими додатками про обмеження гетьманської влади: 1) новообраному гетьманові заборонялось без царського указу й старшинської ради висилати посольства до іноземних держав і, особливо, підтримувати відносини з гетьманом Дорошенком; 2) козацькі посли не мали права брати участь у переговорах із представниками польського уряду в Москві у справах, які стосувалися Війська Запорізького; 3) лівобережним полкам заборонялося надавати військову до Правобережній Україні в її боротьбі проти Польщі; 4) гетьман не мав права позбавляти старшину посад або карати без згоди старшинської ради чи вироку військового суду; 5) скасовувалися компанійські полки, що були реальною військовою силою, на яку міг опертися гетьман.
Объяснение:
2. Петр 2, Анна Иоанновна, Елизавета Петровна, Екатерина 2.
3. Земские соборы созывались для обсуждения важнейших вопросов внутренней и внешней политики Российского государства, также по делам, не терпящим отлагательства, например, разбирались вопросы войны и мира (о продолжении Ливонской войны), налогов и сборов, преимущественно для военных нужд. Судьбам политического устройства страны были посвящены земские соборы 1565 года, когда Иван Грозный уехал в Александровскую слободу, особое значение имеет приговор, вынесенный земским собранием 30 июня 1611 года в «безгосударное время».
А в вышеуказанную эпоху гвардия, достаточно многочисленная кучка титулованных бездельников, пыталась взять на себя эти функции - решать, какого же царя посадить на престол, решать судьбу страны, определять дальнейшее направление развития государства.
За бездельников сорри, но так и есть. Другого названия не придумать.