М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
nastusya0307
nastusya0307
13.09.2022 01:29 •  История

Чому на завершальному етапі другої світової війни між учасниками антигітлерівської коаліції виникли глибокі протиріччя?

👇
Ответ:
vika2007
vika2007
13.09.2022

Напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 змусило уряди Англії та США переглянути своє ставлення до СРСР. 22 червня 1941 прем’єр-міністр Англії Уїнстон Черчілль, а 24 червня – президент США Франклін Рузвельт заявили про підтримку своїми країнами Радянського Союзу у війні з Німеччиною. 12 липня 1941 в Москві між урядами СРСР і Великобританії було підписано Угоду про спільні дії у війні.

Складання антигітлерівської коаліції продовжилося і в 1942 році. 1 січня 1942 у Вашингтоні відбулася нарада дипломатичних представників 26 країн, що підписали «Декларацію Об’єднаних Націй». У Декларації говорилося про рішучість її підписали країн докласти всіх зусиль для розгрому ворога. Учасники Декларації брали на себе зобов’язання не укладати сепаратного перемир’я або миру з ворогом. У травні 1942 року між СРСР і Англією був підписаний договір «Про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її спільників у Європі та про співробітництво і взаємну до після війни». Цей договір з’явився головною правовою базою співробітництва двох країн в роки війни.

У червні 1942 року у Вашингтоні було підписано радянсько-американська угода «Про принципи, застосовні до взаємної до у веденні війни проти агресії». У цій угоді зафіксовані взаємні зобов’язання сторін: США постачають в СРСР оборонні матеріали, озброєння; СРСР, у свою чергу, надає Сполученим Штатам сировину, оборонну інформацію, обслуговування американських вантажів і так далі.

Влітку 1942 між СРСР, Англією і США була досягнута угода про відкриття другого фронту. Передбачалося відкрити другий фронт в кінці 1942 року. Але Черчиллю вдалося переконати Рузвельта замість відкриття другого фронту висадити англо-американські війська в Північній Африці. Відкриття другого фронту було перенесено на весну 1943 року, але навесні 1943 року другий фронт у Європі так і не був відкритий. Після поразки фашистських військ під Сталінградом правлячі кола Англії і США активізували дії своїх військ у Північній Африці.

У січні 1943 року в Касабланці відбулася зустріч Рузвельта і Черчілля. На ній глави двох країн підтвердили намір своїх держав вести війну до повної капітуляції фашистської Німеччини та її союзників. Яких-небудь конкретних рішень про відкриття в Європі другого фронту в 1943 році прийнято не було. У травні 1943 року на черговій зустрічі Рузвельта і Черчілля, що відбулася у Вашингтоні, було прийнято рішення відкласти відкриття другого фронту в Європі до травня 1944 року.

На початку липня 1943 англо-американські війська висадилися в Сицилії, а 3 вересня того ж року – в південній Італії. Італія капітулювала, фашистський уряд Муссоліні було відставлено від влади. Новий уряд Італії оголосив війну Німеччині.

Корінний перелом у війні поставив перед країнами антигітлерівської коаліції ряд питань про організацію остаточного розгрому Німеччини та її союзників. З цією метою 19-30 жовтня 1943 в Москві відбулася конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Англії. Центральним питанням на конференції було питання про відкриття в Європі другого фронту. Англія і США підтвердили своє рішення почати висадку військ у Франції навесні 1944 року.

На конференції були прийняті декларації про Італію та Австрії. У них йшлося про необхідність відновлення демократії та покарання військових злочинців в Італії; про відновлення свободи і незалежності в Австрії. На конференції була узгоджена, а потім і підписана Рузвельтом, Черчиллем і Сталіним «Декларація про відповідальність гітлерівців за скоєні звірства», що заклала міжнародно-правові підстави для покарання військових злочинців. У прийнятій на конференції «Декларації чотирьох держав з питання про загальну безпеку», яку підписали СРСР, Англія, США і Китай, йшлося про необхідність створення загальної міжнародної організації для підтримки миру і безпеки у всьому світі. В цілому підсумки Московської конференції свідчили про зміцнення антифашистської коаліції.

Тегеранська конференція мала величезне міжнародне значення. Незважаючи на певні розбіжності її учасників з низки питань, загалом, ця зустріч глав держав антифашистської коаліції сприяла її подальшому6 червня 1944 висадкою англо-американських військ у Північній Франції (в Нормандії) було відкрито другий фронт, і восени союзники перейшли до активних наступальних дій в Європі. Наступ союзників тривало до грудня. У грудні 1944 року німецькі війська перейшли в контрнаступ в районі Арденн. Несподіване, добре підготовлене контрнаступ поставило англо-американські війська в дуже важке становище. На початку січня 1945 Черчілль звернувся до Сталіна з проханням розпочати наступ на Східному фронті. Започаткували 12 січня 1945 наступ Червоної Армії врятувало війська союзників від розгрому.

Объяснение:

4,5(97 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
alyabevan02001
alyabevan02001
13.09.2022

А - скотоводство и скотоложство

Б - частная и общественная

В - свободные, рабы и рабовладельцы всех мастей

Г - потому что криминалистика была в попе и требовалось поддерживать сакральный статус закона. чем безуспешно искать действительного виновного, проще было поймать первого подозреваемого, запытать его и казнить по решению судьи, а его решение надо сделать как можно более авторитетным и непогрешимым в глазах необразованного быдла. поэтому мечущийся в терзаниях судья был не нужен и ему полагался пожизненный эцих с гвоздями

4,5(38 оценок)
Ответ:
danilabarsap02au2
danilabarsap02au2
13.09.2022
На территории Восточного Дешт-и-Кыпчака из Золотой Орды (улус Джучи) выделилась Ак Орда. В XIV веке вся территории Казахстана, кроме Семиречья, входила в Ак Орду. Ставка г. Сыгнак. Первым ханом был Сасы-бука из рода Орда Еджена. Ему подчинялись удельные владетели, осуществляемые в пределах своих уделов. Расцвет государства наблюдается при Урус-хане, правившем в 60-е - 70-е годы XIV века. Ак Орда в союзе с Могулистаном воевала с государством Эмира Тимура. В 1423-1428 гг правил последний хан Ак Орды - Барак.

Могулистан
В XIV веке в Юго-Восточном Казахстане в результате распада государства Чагатаидов образовалось государство Могулистан. Его населяли, преимущественно, усуни, канглы, дулаты. Ставка - город Алмалык. Глава феодальной знати Эмир Пуладчи - основатель Могулистана, назначил в 1347 году ханом Тоглук-Тимура. Политическим главой был хан, ему в управлении улусбек родом из дулат. Первое упоминание о Могулистане встречается у Мухаммеда Хайдара Дулати в книге «Тарихи Рашиди». Хызр-ходжа признал себя и Могулистан зависимым от Тимура, при Мухаммед-хане Могулистан стал независимым от Тимура. Мухаммед-хан упорно насаждал в Могулистане ислам. Вайс-хан отличился в борьбе с ойратами. Могулистан распался в борьбе с Тимуром. В XVI веке Могулистан вошёл в Казахское ханство.

Ногайская орда
После распада Золотой Орды к середине XV века возникло самостоятельное государство на территории Западного Казахстана - Ногайская Орда (первоначальное название Мангытский юрт). Обособление Ногайской Орды как полунезависимого владения началось при Едыге, который правил в Золотой Орде (1396-1411). Окончательно она обособилась при сыне Едыге Hyp ад-Дине (1426-1440). Господствующим племенем в Ногайской Орде были мангыты. Термины "но-гай", "ногайцы", "Ногайская Орда" появились в литературе в начале XVI века. Ногайцы имеют монголо-кыпчакское происхождение и связаны с племенами XIII века, входившими в состав войска Ногая, золотоордынского темника из рода Джучи. В Ногайской Орде политическая и экономическая власть находилась в руках мангытских эмиров - потомков Едыге. В состав Ногайской Орды входили наряду с мангытами также кунграты, найманы, аргыны и другие племена, непосредственно участвовавшие в процессе формирования казахской народности.

Ханство Абулхаира
Ханство Абулхаира (в письменных источниках - Государство кочевых узбеков). При распаде Ак Орды власть захватил шайбанид Абулхаир. Он правил 1428-1468гг на территории Восточного Дешт-и-Кипчака. Государство Абулхаира располагалось от Урала на Западе до Балхаша на Востоке. Ставка - город Сыгнак (до Сыгнака были города: Тара и Орда-Базар). В 1457 году Абулхаир был разбит калмыками под городом Сыгнаком. Этим воспользовались султаны Жаныбек и Керей и откочевали в долину реки Чу. Абулхаир пошёл за ними в поход в 1468 году и умер в пути. Ханство распалось. О ханстве писал Кухистани в книге «Абулхаирхани».
4,7(22 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ