У березні 1190 року війська Фрідріха I Барбаросса переправилися в Азію, рушили на південний-схід і, після страшних втрат, пробилися через усю Малу Азію, але несподівано після переходу через Тавр імператор потонув у річці Салефе. Частина його війська розійшлася, багато загинули, інших герцог Швабії Фрідріх VI привів в Антіохію, а потім до Акри. Кіпр потрапив під владу хрестоносців. Облога Акри йшла погано внаслідок розбрату між французьким і англійським королями, а також між Гі де Лузіньяном і маркграфом Конрадом Монферратським, який заявив по смерті дружини Гі претензії на єрусалимську корону й одружився на Ізабеллі Єрусалимській, сестрі й спадкоємниці померлої СибіллиПісля взяття Акри хрестоносці діяли в'яло й не наважилися рішуче напасти на Єрусалим, хоча й робили слабкі спроби. Нарешті, у вересні 1192 р., було укладене перемир'я із Саладіном: Єрусалим залишився у владі мусульман, християнам було дозволено відвідувати святе місто. Після цього Річард відплив у Європу.Хрестоносці також намагалися взяти під контроль Тір, але були переможені мусульманами. Мешканці Тіру по Захір аль-Дін Атабека, правителя Дамаску, до у захисті свого міста від франків з обіцянкою здати місто йому. Коли франки були переможені, мешканці Тіру не здали місто, а Захір аль-Дін коротко сказав:
Те, що я зробив, я зробив заради Бога і мусульман, а не через бажання золота і королівства.
Годунову нужно было хоть какое-то, даже сомнительное, правовое основание. Таковым стало решение Земского Собора о признании прав Бориса Годунова на престол, принятое по содействию преданного Годунову патриарха Иова.
Причем заседаний Земского Собора было два с промежутком в два месяца. Воспользоваться первым решением Годунов не смог из-за противодействия Боярской Думы. Только по второму решению Земского собора, используя разногласия в Боярской Думе Годунов согласился стать царем и 3 сентября в Успенском соборе был венчан на престол.