1) общественно-политическое учение xix в., признававшие основными ценностями права и свободы, личности, личную инициативу и индивидуализм. а) либерализм б) консерватизм в) социализм г) анархизм
Пригадайте, який матеріал для письма використовували в давнину. Як книга розповідає про час свого створення?
Відтоді, як людина винайшла письмо, книга стала найкращим передання накопичених знань. Таке звичне для нас слово «книга» має давнє походження й означає «те, що пов’язане, скріплене разом». Така назва походить відколи книги існували у вигляді сувоїв папірусу чи пергаменту, іноді завдовжки декілька метрів. Книга завжди поєднує думки, ідеї, погляди її автора з майстерністю художника, друкаря, які створюють її зовнішній вигляд. Тому через зміст книги і через б її виготовлення можна вивчати минуле життя людства у певні історичні періоди.
Упродовж століть книги переписували від руки, зазвичай у монастирях і храмах. Тривала ця копітка праця місяцями, і навіть роками. Книги переплітали в міцні оправи з металевими замками, оздоблювали золотом і сріблом, коштовним камінням і перлами. Тому ціна таких книг була дуже високою: одну книгу можна було обміняти на табун коней або стадо корів.
Київська Русь залишила нам у спадок багато рукописних пам’яток, які є частиною світової культурної спадщини. Насамперед, це тексти Євангелій.
Київські князі всіляко підтримували створення книг. Так, за наказом сина Ярослава Мудрого — Святослава — в XI столітті було упорядковано «Ізборник», у якому містилися релігійні тексти, настанови для князів і портрет сім’ї самого Святослава. «Ізборник» є важливим історичним джерелом, адже з нього ми можемо дізнатися, якими були уявлення русичів про правителя, природу і світ. На думку давніх мудреців, князь мав підтримувати школи та церкви, творити благочинні справи, здійснювати справедливий суд над своїми підданими. Щодо портрету, то він показує нам, яким був Святослав, його дружина та сини.
Окремим видом рукописних книг були літописи, на кшталт «Повісті минулих літ», «Київського літопису».
Що вказує на те, що книги є історичними пам’ятками та витворами мистецтва?

Справжньою окрасою книг стали мініатюри — невеликі за обсягом художні твори в рукописах, книгах, на полотні тощо. Мініатюри відображають біблійні сюжети або сцени з життя людей. Завдяки мініатюрам можна побачити архітектурні споруди, одяг та зброю, речі домашнього вжитку народів, які їх створили.

Чому Остромирове Євангеліє є видатною пам’яткою України
Які події зображено? Що можна дізнатися про життя мешканців Київської Русі з книжкових мініатюр XV—XVI століть?
Ознайомтеся з текстом та ілюстраціями. Розкажіть, чому Остро-мирове Євангеліє вважають дивовижним поєднанням слова та образотворчого мистецтва.
Серед великої кількості середньовічних рукописних книг справжнім шедевром культури Київської Русі є Остромйрове Євангеліє.
Євангеліє було створено в 1056-1057 роках на замовлення новгородського посадника Остромира. Онук билинного Добрині був вправним правителем і хоробрим воїном. Він запросив монаха Григорія, прекрасного художника і талановитого майстра, аби той переписав та проілюстрував Євангеліє.
Остромйрове Євангеліє — доволі велика книга, що має 294 пергаментні аркуші, яскраво ілюстровані орнаментом. Текст написано надзвичайно красивим почерком у дві колонки. Букви не були пов’язані між собою, а слова не відділялися одне від одного. Кожну літеру виписано з особливою ретельністю. Окремі рядки написані розчиненим золотом. Зрозуміло, що замовити таку книгу могла тільки заможна людина.
Євангеліє містить дивовижні мініатюри, що зображують євангелістів Іоанна, Луку та Марка. Святі показані за роботою, поруч з ними — писемне приладдя, книги, сувої, адже вони поширювали Слово Боже серед людей. Недарма саме в Остромировому Євангелії вперше зустрічається слово «книга».
Кожен розділ тексту починається з ініціала — яскраво оздо-бленної великої літери. Учені полічили, що велика літера «В» зустрічається у тексті 135 раз — і жодної однакової!
Знайдіть у зображеннях підтвердження тексту про євангелістів та їхню роботу. Зверніть увагу на оформлення та кольори, які використав художник, складові орнаменту.

Життя книг непередбачуване. Чимало прекрасних творів людства не дійшло до нас, деякі — частково, уривками. На щастя, Ост-ромирове Євангеліє, якому вже майже 1000 років, чудово збереглося. За красою й оригінальністю орнаментів і мініатюр Остромйрове Євангеліє входить до збірки найкращих творів світового мистецтва.
Як Іван Федоров започаткував книгодрукування в Україні
Складіть план розповіді про життя і діяльність Івана Федорова і перекажіть текст за планом.
дешевим і масовим, що прискорило розвиток освіти, науки і культури.
ДРЕВНЯЯ СПАРТА Спартой, или Лакедемоном, называлась община, владевшая плодородной долиной реки Еврота. Эта долина — Лакония — с запада была отделена от Мессении высоким хребтом Тайгетом, достигавшим снежной линии; к северу на высоком плоскогорье, лежала Аркадия; береговая полоса не имела удобных гаваней. ВОЗНИКНОВЕНИЕ ДРЕВНЕЙ СПАРТЫ Заселение долины Лаконии, плодородной местности в бассейне реки Еврота, в южной части Балканского полуострова, вероятно относится к микенской эпохе и осуществлялось ахейцами. Древняя община Спарты, или Лакедемон, хозяйствовала в регионе. Согласно гомеровской Илиаде, здесь было двенадцать селений — полисов, подчинявшихся басилею Менелаю, брату Агамемнона. Со времени покорения ахейцев и обоснования в этой местности дорийцев к середине VIII в. до н. э. здесь стал ощущаться недостаток фонда земли. Притязания Спарты были направлены на Мессению, находившуюся в непосредственной географической близости через Тайгетский хребет. Борьба за земли имела затяжной, изнурительный характер, привела спартиатов к кризису во внутренней жизни государства. Древнее право на надел (клер) в результате военных успехов зачастую нарушалось в пользу верхушки, завладевшей большей долей имущества и земли. Притеснялись права народного собрания. Завоевательная политика Спарты в эпоху дорийцев завершилась подчинением Лаконии и мессении. Подчиненное население образовало слой рабов (илотов) , обслуживавших жителей Спарты. Илотия была формой рабства с наличием средств производства, скота, имущества у раба. Закон предписывал отдавать часть урожая «анафору» , сохраняя хозяйственную инициативу производителя. Рабовладелец был получателем ренты. Илотов было запрещено продавать за пределы Спарты, отпускать на свободу. Существовали и другие ограничительные меры государства по отношению к гражданам, например, неделимость и неотчуждаемость наделов земли — клеров (кларов) . В результате Мессенских войн произошло разделение земли с живущими на ней мессенцами и формирование зависимого слоя илотов. Кижурия (в переводе «собачий хвост» ) присоединена в ходе ожесточенного сопротивления через столетие.
