РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ" — укр. фольклорно-літ. альманах, виданий "Руською трійцею" 1837 в Буді (нині у складі м. Будапешт, Угорщина). Пам’ятка доби укр. романтизму. Девізом книги стали слова Я.Коллара: "Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розцвітає надія". Містить укр. нар. пісні з передмовою І.Вагилевича (зокрема, про Н.Морозенка, Коновченка, О.Довбуша, про взяття козаками Варни (нині місто в Болгарії), веснянки, колядки), твори М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького; переклади сербських нар. пісень та уривків із "Краледворського рукопису" В.Ганки; анотований покажчик давніх рукописів бібліотеки василіанського Свято-Онуфріївського монастиря у Львові; укр. грамоту 1424 та рецензію М.Шашкевича на фольклорний збірник Й.Лозинського "Руське весілля".
У передмові ("Передслів’ї") М.Шашкевич розцінив альманах як явище загальноукр. національно-культ. відродження, вітав почин Наддніпрянської України щодо розвитку нової літератури, закликав галицьких громадсько-культ. діячів її підтримати, збагачувати та розвивати. Книжка, будучи синтезованим виявом новаторських починань "Руської трійці" в різних ділянках національно-культ. життя укр. Галичини (за висловом цензорів, це — "руська співачка з-над Дністра"), стала маніфестом нац. відродження, започаткувала нову літературу на західноукр. землях. За словами І.Франка, збірка "була свого часу явищем наскрізь революційним".
Новаторський зміст книжки, возвеличування визвол. боротьби народу, поетизація нар. героїв, подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім укр. народом, дух міжслов’ян. взаємності, не традиційна книжна, а жива розмовна нар. мова, не традиційний кириличний, а т. зв. гражданський шрифт спричинили її цензурну заборону і конфіскацію осн. частини (600 прим.) накладу, виданої тільки 1849. Не були конфісковані бл. 200 примірників, частина із яких поширювалася за межами Галичини. Вихід "Р.Д." прихильно і схвально зустріли видатні національно-культ. діячі Наддніпрянської України (О.Бодянський, М.Костомаров, П.Лукашевич, М.Максимович, І.Срезневський, Т.Шевченко), представники польс., чеської, словац., сербської, хорватської громадськості.
Всупереч цензурній забороні "Р.Д.", поруч із "Кобзарем" Т.Шевченка, стала духовним орієнтиром національно-патріотичних сил західноукр. земель на тривалу перспективу. Її традиції незабаром продовжив альманах "Вінок русинам на обжинки" (Відень, 1845—47, т. 1—2), донісши до читачів, хоч із запізненням, гол. ідеї "Р.Д.", які надихали на самовіддану працю на ниві нац. відродження не одне покоління громадсько-культ. діячів і справляли стимулюючий вплив на творчість багатьох західноукр. письменників-романтиків. Перевидавалася 1910, 1950, 1961, 1972, 1987, 2007, 2012. У Львові з 1990 діє Музей "Русалки Дністрової".
За́падный фронт — один из фронтовПервой мировой войны (1914—1918).
Этот фронт охватывал территориюБельгии, Люксембурга, Эльзаса, Лотарингии, рейнские провинцииГермании, а также северо-востокФранции. Протяжённость фронта от реки Шельды до швейцарскойграницы составляла 480 км, в глубину — 500 км, от Рейна до Кале. Западная часть театра военных действий представляла собою равнину с разветвлённой дорожной сетью, удобную для действий крупных войсковых объединений; восточная часть по преимуществу горная (Арденны, Аргоны, Вогезы) ограничивала свободу маневра войск. Особенностью Западного фронта было его промышленное значение (угольные копи, железная руда, развитая обрабатывающая промышленность).
После начала войны в 1914 годугерманская армия начала вторжение в Бельгию и Люксембург, затем наступление на Францию, стремясь захватить важные промышленные регионы страны. В Марнском сражении германские войска потерпели поражение, после чего обе стороны укрепились на достигнутых рубежах, сформировав позиционный фронт от побережья Северного морядо франко-швейцарской границы.
В 1915—1917 годах было проведено несколько наступательных операций. В боевых действиях использовалась тяжёлая артиллерия и пехота. Однако системы полевых укреплений, применение пулемётов, колючей проволоки и артиллерии наносили серьёзные потери как нападавшим, так и оборонявшимся. В результате не было значительных изменений линии фронта.
В своих попытках прорвать линию фронта обе стороны применяли новые военные технологии:отравляющие газы, самолёты, танки. Несмотря на позиционный характер проводимых боёв, Западный фронт имел важнейшее значение для окончания войны. Решающее наступление союзников осенью 1918 года привело к поражению германской армии и окончанию Первой мировой войны.
Борьба Зевса с Тифоном
Афина-Паллада
Нарцисс
Ночь, Луна, Заря и Солнце