СЕМЕНОВСКИЙ И ПРЕОБРАЖЕНСКИЙ. 2 Сентября — День российской гвардии. Дата была избрана на основании «Хроники Российской Императорской армии» Николая I, в которой зафиксировано официальное именование Преображенского и Семёновского полков лейб-гвардией со 2 сентября (22 августа по старому стилю) 1700 года. Дата носит условный характер, так как Семёновский полк назывался лейб-гвардией уже в 1698 году в документах, связанных с походами под Азов. При Александре III 200-летний юбилей Преображенского и Семёновского лейб-гвардии полков отмечался 30 ноября, позднее гвардия справляла день рождения 23 мая. Под «гвардией» (итал. guardia — охрана, защита) обычно понимается совокупность привилегированных, особым образом отмеченных воинских частей. Изначально отличие гвардии было связано
Релігія в Китаї відрізняється плюралізмом з початку історії країни. Жодна з релігій не є панівною. Китайські релігії не вимагають безумовної відданості. Одна людина може бути віруючим в кілька релігій відразу. Деякі вчені сумніваються в правильності застосування терміна «релігія» до буддизму, даосизму і конфуціанства, і використовують терміни «духовні практики», «системи правил» і «філософські школи». Питання про те, що в Китаї вважати релігією і що вважати релігійним, є предметом для обговорень. Буддизм залишається найпопулярнішою релігією в Китаї з моменту його появи в Китаї в I столітті н. е. Іншою популярною релігійною групою є китайська народна релігія, включаючи даосизм, поклоніння місцевим божествам, духам, героям, предкам і персонажам міфології. Конфуціанство популярно серед освічених людей. У країну були принесені також християнство та іслам З приходом до влади комуністичної партії в 1949 році, атеїзм став офіційною ідеологією, релігії стали сприйматися як пережитки, а християнство - як інструмент західного колоніалізму. В ході реформ 1980-хх. років були надані певні релігійні свободи, а традиційні релігії, як буддизм і даосизм, офіційно підтримуватися як невід'ємних елементів китайської культури.
Во второй половине XII – начале XIII веков на огромных степных просторах Центральной Азии образовалась держава монголов.
Монголы – это общее название многочисленных родственных племен, кочевавших в XII в. на огромной территории от Великой Китайской стены до озера Байкал. Племена носили разные названия: меркиты, кераиты, найманы, ойраты, монголы, татары и т.д. Но именно племя монголов дало название государству. Во внешнем мире и на Руси все монгольские племена стали называть татарами. Основным занятием монголов было скотоводство и охота. У них были стада верблюдов, быков, овец, лошадей. Монголы вели натуральное хозяйство и производили чрезвычайно мало продуктов. Денежные обращения отсутствовало, а торговля происходила в форме обмена.
Во второй половине XII века у монголов шло разложение первобытнообщинных отношений: появлялась частная собственность, хозяйственной основой монгольского общества стал не род, а отдельная семья.
