Объяснение:
упродовж 17 першої половини 18 століття чисельність населення Європи постійно зростала середня щільність населення Європи до 30-35 осіб на 1 км квадратний що складало приблизно третину від сучасного дорівнює середня тривалість життя людини складала 35 років що не впливає наявність людей які досягли похилого віку у чоловіків умирали у віці 40-60 років жінок 20 40 років пов'язано це було з відсутністю медичної до нехтування елементарних правил гігієни жахливі санітарні умови основними містах сприяли поширенню хвороб і епідемій у 16 першій половині 17 століття окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми в населенні Європи від епідемії від голоду державні років пожежі міста Європи та встановили 10 20% населення вони були невеликими 30-35 тис мешканців відокремленим від навколишнього світу старовинними мурами з вузькими вуличками проте існування міста велетні велетні міста була осередком до тексту шукав кращу долю. європейська Кухня: людина 18 століття що змінили світ психологічну стравоходу проте заходом життя стало легшим. щонайперше на столі привертали увагу величезна кількість м'яса час обіду на стіну подавали до 10 видів страв із м'яса. протягом принаймні 150 релігійних культів риби ставала головною їжею людини. У селян харчування скромніше але в них з'явились теж багато продуктів.
ответ:Перехід до капіталістичних відносин у ХVІ–ХVІІІ ст. вніс суттєві зміни в повсякденне життя тогочасної людини.
Торгові стосунки сприяли збільшенню кількості доріг, морських шляхів. Для відносин зі Сходом зберігає свою актуальність Великий Шовковий Шлях, торгові шляхи в Середземному морі. Поява кораблів нового зразка відкрила дорогу в Атлантичний та Індійський океани. Людина вийшла в Тихий океан, змогла здійснити навколосвітню подорож.
Збільшується кількість міст та чисельність населення в них. Змінюється їхній зовнішній вигляд. Боротьба міст проти феодалів, Магдебурзьке право приводили до появи органів місцевого самоврядування. Для них у центрі міста будувалися ратуші. Ці будівлі обов’язково мали великий годинник, який було видно й чутно на досить далекій відстані. Значно менше будується феодальних замків. Їх замінили гарно оздоблені маєтки дворян.
В архітектурі панував стиль бароко. Розписи на стінах, позолочена ліпнина, м’які меблі обов’язково прикрашали будинки, виконані в такому стилі. Для житла буржуазії були характерні простота й доцільність. Стіл, кілька стільців, легке крісло, бюро для паперів, шафи з посудом, камін, прикрашений різнокольоровою керамічною плиткою, — ось такий інтер’єр був властивий для помешкань банкірів, торгівців, дрібних чиновників, власників мануфактур. Житло селян у цей час майже не змінилося порівняно із середньовіччям.
Під час хрестових походів європейці познайомилися з побутом ісламського світу. Повернувшись у Європу, хрестоносці принесли з собою культуру щоденного омивання свого тіла, окремих для жінок та чоловіків лазень, зручний домашній одяг. У деяких містах існував водогін, але каналізації так і не було. Нечистоти виливалися безпосередньо на вулицю.
Формуються правила етикету, культура вживання їжі. Заможні люди старалися наймати досвідчених кухарів для приготування вишуканих страв з овочів, риби, м’яса. У містах існували крамниці, у яких завжди можна було придбати гарячі хлібні вироби.
Стиль бароко наклав відбиток на зовнішній вигляд людини. Відповідно до тогочасної моди жінки активно користувалися пудрою та рум’янами. Одяг прикрашали коштовним камінням, золотим гаптуванням, мереживом, пір’ям. Стали популярними перуки, які присипали пудрою. На відміну від дворян, буржуа-протестанти носили простий одяг темних кольорів, але прикрашали своє вбрання сніжно білою краваткою.
Объяснение:
Попытки демократизировать общественную жизнь должны были найти адекватное продолжение в экономике. Послевоенный восстановительный период закончился - об этом свидетельствовали показатели развития народного хозяйства, известные успехи в области науки и техники: 1954 г. - первая в мире АЭС, 1956 г. - атомный ледокол "Ленин", реактивный пассажирский самолет ТУ-104, 1957 г. - запуск в космос спутника, 1961 г. - первый в мире полет советского человека в космическое пространство. Имелись крупные достижения в области физики, математики, но сохранилось отставание в области ЭВМ, генетики, сельскохозяйственных наук, кибернетики, химии.Окрепнувшая экономика позволила решать и социальные вопросы: принимается закон о пенсиях, увеличивается продолжительность декретных отпусков для женщин, отменяется плата за обучение в старших классах школ и вузах, вводится обязательное восьмилетнее обучение в школах, осуществлен перевод рабочих на шести- и семи-часовой рабочий день, широко развертывается жилищное строительство на основе индустриальных методов, расширяются права союзных республик.
Однако вместо коренных преобразований политических и экономических отношений,принципиального пересмотра основ научно-технической политики руководство страны упорно предлагало различные варианты реорганизации партийного и государственного аппарата.
Таким образом, многообещающие реформы, начатые во второй половине 50-х годов не состоялись. Они сошли постепенно на нет и уступили место прежним методам руководства и управления.Вторая половина 50-х и начало 60-х годов под знаком борьбы демократической и бюрократической тенденций в развитии общественной жизни. В конце этого периода в результате ошибок руководства демократическая тенденция стала ослабевать, что впоследствии послужило прямой предпосылкой для укрепления позиций командно-административной системы.Одним из результов неосуществившихся преобразований второй половины 50-х - начала 60-х годов явилась отставка Н.С.Хрущева.