1) А Польщі
2)В Організації українських націоналістів (ОУН )
3)Б В. Липинський
4)А Голодомор 1932—1933 рр. та політичні репресії в УСРР
5)В Організація українських націоналістів (ОУН )
6)А Польщі
7)1,4,5
8)1 - В
2 - Г
3 - А
4 - Б
9)Б, А, Г, В
10)За Мюнхенською угодою 30 вересня 1938 року Судетська область Чехословаччини без її згоди була передана Німеччині. Скориставшись сприятливою ситуацією, чехи та закарпатські українці стали домагатися отримання автономії для своїх народів.
22 листопада 1938 року Чехословацька Республіка ухвалила закон про Конституцію Карпатської України. Уряд розгорнув роботу з підготовки виборів до Сейму Карпатської України. Проте останнє слово в розв’язанні проблеми Закарпаття належало Німеччині, на підтримку якої розраховували карпатські українці.
З проголошенням автономії Карпатської України українська карта в руках Гітлера стає справжнім козирем. Він використовує її як засіб тиску і шантажу у відносинах як з потенційними противниками, так і майбутніми союзниками. Угорська влада неодноразово зверталася до Гітлера, претендуючи на Закарпаття. Однак спочатку пропозиції були марними. Нарешті 2 листопада 1938 року за рішенням Віденського арбітражу Карпатська Україна мала поступитися Угорщині Ужгородом, Береговим, Мукачевим та прилеглими до них районами, де мешкало 1 млн. 100 тис. людей. Столицею Карпатської України став Хуст. Гітлер прагнув перетворити Угорщину на свого сателіта, тож передача частини Закарпатської України була своєрідним авансом майбутньому союзникові Німеччини. Досвід короткого існування української державності в Закарпатті став першим свідченням того, що спроба вибороти українську незалежність за до нацистської Німеччини є безперспективною справою.
30 января 1933 г. – приход фашистов к власти. У НСДАП было только 32 % мест в рейхстаге и три министра в правительстве (Гитлер, Фрик и Геринг). Как канцлер Гитлер попросил президента Пауля фон Гинденбурга распустить рейхстаг и назначить новые выборы, рассчитывая добиться на них большинства для НСДАП. На очередных выборах в рейхстаг велась очень жесткая избирательная кампания во главе с нацистами и коммунистами.
27 февраля 1933 г. состоялся поджог рейхстага. Жорж Сименон 26 февраля получил письмо, в котором содержалась информация о том, что нацисты могут поджечь рейхстаг. Сименона просили принять меры по предотвращению поджога, но он не поверил в это. После поджога Гитлер заявил, что рейхстаг подожгли коммунисты; что поджог служил сигналом для коммунистов к началу восстания. Пошли аресты коммунистов. В поджоге обвинили Ван дер Любе.
Василий 1 получил право на княжение Владимиром от Орды в 1389 году. Для получения политических выгод он решил жениться на дочери Витовта (князя Великого Литовского княжества) при боярства и митрополита Киприана.
Далее в 1392 году он купил право на Нижний Новгород в Орде. Бориса Константиновича бывшего нижегородского князя отправили на поселение в Суздаль без семьи. Василий 1 также купил права у Орды на Городец, Мещеру, Тарусу, Муром, тем самым расширяя владения.
Василий 1 известен из-за его политики на литовском направлении. Он пропускал войска Витовта на другие княжества на юго-западе, позволял Витовту вмешиваться в дела прочих княжеств, не исключил требования Витовта по Новгороду и Пскову. Но под влияние Москвы попала православная аристократия Литвы, у Москвы не было войны с Литовским княжеством, ему удалось избежать междоусобиц.
Но при Василии 1 феодальное землевладение динамично росло, а часть феодальных земель отдавалась наместникам в волостях. Ему удалось присоединить множество княжеств, например, Нижегородское и Муромское в 1392 году, и городов – Устюг, Вологду и прочие. Развивал династические браки. В целом, Московское княжество избежало кризисов, за исключением похода Едигея, который оказался неудачным для Орды.