ответ: В 1918-1920-х годах коренные изменения в области культуры, образования, науки, получили название советская культурная модернизация. На начальном этапе советской культурной модернизации в 1918 году на страницах газеты «Заря свободы» было опубликовано: «…занятия (в школе) будут приноровлены ко времени, свободному от работ, и с согласия самих желающих учиться».
В 1920-х годах: курсы по ликвидации неграмотности уделяли внимание развитию эстетического чувства путем организации клубов, хоров, театров; основными очагами ликбеза были красные юрты; созданы чрезвычайные комиссии по борьбе с неграмотностью; создано общество «Долой неграмотность», открывались школы для малограмотных; характерной чертой развития науки были краеведческая направленность и превалирование гуманитарных исследований; Ж. Аймаутов опубликовал работы по педагогике и психологии, С. Асфендияров и Т. Рыскулов – по истории Казахстана и Средней Азии, А. Байтурсынов разработал актуальные проблемы фонетики, морфологии и грамматики казахского языка.
В 1921 г.: была образована Центральная Чрезвычайная комиссия по ликвидации неграмотности; очаги культуры включились в борьбу за голодающих.
В 1924 году было создано общество «Долой неграмотность». В 1930 г. было введено всеобщее обязательное начальное обучение.
В 1920-1930-х годах открылись культурно-просветительские центры, которые стали инструментом идейно-политической обработки масс.
В книге «1000 песен казахского народа» А. Затаевич исследовал творчество Кунанбаева, Биржан-сал, Акан-серы, Сандыбаева, Байжанова, Шамсутдиновой.
В 1939 году грамотность населения в возрасте до 50 лет составила 83,6%.
Опыт в деле организации профессиональных учебных заведений, рост потребностей в кадрах специалистов экономики и культуры требовал открытия полнокровного высшего учебного заведения. 10 июня 1928 года Совнарком принял решение об организации Казахского государственного университета с тремя факультетами: педагогическим, сельскохозяйственным, медицинским. В 1930–1931 годах Казахский государственный университет был реорганизован в Казахский педагогический институт.
С 1934 году вуз был назван в честь С.М. Кирова, имя аль-Фараби вузу было присвоено лишь в 1991 году. В 1934 году начались занятия на физико-математическом и биологическом факультетах Казахского государственного университета. Ленин писал: «Политически победить можно в несколько недель, на войне можно победить в несколько месяцев, а культурно победить в такой срок нельзя…»
Экспедиционные отряды академиков Ферсмана, Самойловича добились результатов в изучении недр, флоры и фауны Казахстана.
Казахстанская база Академии Наук СССР была открыта в 1932 году. Председателем президиума Казахстанской базы АН СССР стал академик А. Самойлович.
Объяснение:
Відповідь:
Династичний період (1598–1605)
1598 р. – Смерть Федора, сина Івана IV, останнього представника правлячої в Московській державі династії Рюриковичів. На престол Земським собором був обраний Борис Годунов.
1601–1603 рр. – Московію вразили стихійні лиха, які спричинили неврожайні роки і великий голод. Серед більшості населення країни зростає невдоволення правлінням Бориса Годунова.
1603 р. – У Москві та інших містах поширюються чутки про чудесний порятунок царевича Дмитрія, сина Івана IV і законного спадкоємця престолу, який загинув у 1591 р. в Угличі. У Речі Посполитій з’явився чоловік, який стверджував, що він урятований царевич Дмитрій. У Москві його оголосили Лжедмитрієм, самозванцем.
Жовтень 1604 р. – Зібравши в Україні за підтримки польських магнатів військо з козаків-запорожців, Лжедмитрій перетнув кордон і рушив на Москву.
1605 р. – У Москві несподівано помер Борис Годунов (поширювалися чутки, що його отруїли).
Соціальний період (1605–1610)
20 червня 1605 р. – Лжедмитрій І безперешкодно і з тріумфом уступив у Москву, а через деякий час став царем.
Червень 1605 – травень 1606 рр. – Спроби нового царя здійснити реформи в напрямку наближення стилю життя Московії до традицій європейських країн. Зростання невдоволення московського боярства – прихильників старих звичаїв.
17 травня 1606 р. – У результаті повстання, організованого боярами, Лжедмитрія І було вбито. Новим царем бояри проголосили Василія Шуйського (1606–1610 рр.).
1606–1607рр. – Повстання козаків, дворян, селян, невдоволених політикою В. Шуйського, під керівництвом «воєводи царевича Дмитрія» Івана Болотнікова. Закінчилося поразкою.
1607 р. – У місті Стародуб з’явився чоловік, що проголосив себе царем Дмитрієм, який урятувався 17 травня 1606 р. від убивць у Москві. В історію ввійшов як Лжедмитрій I
1608 р. – Лжедмитрій II зі своїм військом підійшов до Москви, проте взяти її не зміг і став табором у селі Тушино. Початок протистояння боярського царя і самозванця.
1609 р. – Василій Шуйський, нездатний власними силами подолати Лжедмитрія II, уклав угоду про військову до зі шведським королем. Цей договір став приводом для короля Речі Посполитої Сигізмунда III, що ворогував зі шведами, розпочати відкриту інтервенцію до Московської держави.
24 червня 1610 р. – Польський великий гетьман С. Жолкевський біля селища Клушино вщент розбив утричі більше за кількістю московсько-шведське військо.
Національно-визвольний період (1610–1613)
Липень 1610 р. – Група московських бояр і дворян примусово позбавила престолу В. Шуйського. Влада перейшла до боярського уряду із семи осіб (так званої «Семибоярщини»). Запропонували польському королю обрати на московський престол його сина Володислава і впустили поляків до Москви.
Літо 1610 р. – Розлад сил прихильників Лжедмитрія II. Самозванець утік до Калуги і через деякий час був убитий змовниками.
Початок 1611 р. – На Рязанщині формується Перше народне ополчення. Виступали за звільнення країни від загарбників і обрання православного царя Московської держави. У результаті провалу походу на Москву ополчення розпалося.
Осінь 1611 р. – У Нижньому Новгороді за ініціативи земського старости К. Мініна і Д. Пожарського сформовано Друге народне ополчення.
Жовтень 1612 р. – Друге народне ополчення звільнило Москву від польських інтервентів.
Січень 1613 р. – Земський собор обрав новим московським царем 16-річного Михайла Федоровича Романова. Початок правління династії Романових (1613–1917 рр.).
Пояснення:
