Гуманистами называли образованных людей, занимающихся изучением "человеческой", а не религиозной науки. Т.к. Галилео изучал звезды и космос, не соглашаясь с идеями церкви, поэтому его относят к гуманистам.
Пригадайте, який матеріал для письма використовували в давнину. Як книга розповідає про час свого створення?
Відтоді, як людина винайшла письмо, книга стала найкращим передання накопичених знань. Таке звичне для нас слово «книга» має давнє походження й означає «те, що пов’язане, скріплене разом». Така назва походить відколи книги існували у вигляді сувоїв папірусу чи пергаменту, іноді завдовжки декілька метрів. Книга завжди поєднує думки, ідеї, погляди її автора з майстерністю художника, друкаря, які створюють її зовнішній вигляд. Тому через зміст книги і через б її виготовлення можна вивчати минуле життя людства у певні історичні періоди.
Упродовж століть книги переписували від руки, зазвичай у монастирях і храмах. Тривала ця копітка праця місяцями, і навіть роками. Книги переплітали в міцні оправи з металевими замками, оздоблювали золотом і сріблом, коштовним камінням і перлами. Тому ціна таких книг була дуже високою: одну книгу можна було обміняти на табун коней або стадо корів.
Київська Русь залишила нам у спадок багато рукописних пам’яток, які є частиною світової культурної спадщини. Насамперед, це тексти Євангелій.
Київські князі всіляко підтримували створення книг. Так, за наказом сина Ярослава Мудрого — Святослава — в XI столітті було упорядковано «Ізборник», у якому містилися релігійні тексти, настанови для князів і портрет сім’ї самого Святослава. «Ізборник» є важливим історичним джерелом, адже з нього ми можемо дізнатися, якими були уявлення русичів про правителя, природу і світ. На думку давніх мудреців, князь мав підтримувати школи та церкви, творити благочинні справи, здійснювати справедливий суд над своїми підданими. Щодо портрету, то він показує нам, яким був Святослав, його дружина та сини.
Окремим видом рукописних книг були літописи, на кшталт «Повісті минулих літ», «Київського літопису».
Що вказує на те, що книги є історичними пам’ятками та витворами мистецтва?

Справжньою окрасою книг стали мініатюри — невеликі за обсягом художні твори в рукописах, книгах, на полотні тощо. Мініатюри відображають біблійні сюжети або сцени з життя людей. Завдяки мініатюрам можна побачити архітектурні споруди, одяг та зброю, речі домашнього вжитку народів, які їх створили.

Чому Остромирове Євангеліє є видатною пам’яткою України
Які події зображено? Що можна дізнатися про життя мешканців Київської Русі з книжкових мініатюр XV—XVI століть?
Ознайомтеся з текстом та ілюстраціями. Розкажіть, чому Остро-мирове Євангеліє вважають дивовижним поєднанням слова та образотворчого мистецтва.
Серед великої кількості середньовічних рукописних книг справжнім шедевром культури Київської Русі є Остромйрове Євангеліє.
Євангеліє було створено в 1056-1057 роках на замовлення новгородського посадника Остромира. Онук билинного Добрині був вправним правителем і хоробрим воїном. Він запросив монаха Григорія, прекрасного художника і талановитого майстра, аби той переписав та проілюстрував Євангеліє.
Остромйрове Євангеліє — доволі велика книга, що має 294 пергаментні аркуші, яскраво ілюстровані орнаментом. Текст написано надзвичайно красивим почерком у дві колонки. Букви не були пов’язані між собою, а слова не відділялися одне від одного. Кожну літеру виписано з особливою ретельністю. Окремі рядки написані розчиненим золотом. Зрозуміло, що замовити таку книгу могла тільки заможна людина.
Євангеліє містить дивовижні мініатюри, що зображують євангелістів Іоанна, Луку та Марка. Святі показані за роботою, поруч з ними — писемне приладдя, книги, сувої, адже вони поширювали Слово Боже серед людей. Недарма саме в Остромировому Євангелії вперше зустрічається слово «книга».
Кожен розділ тексту починається з ініціала — яскраво оздо-бленної великої літери. Учені полічили, що велика літера «В» зустрічається у тексті 135 раз — і жодної однакової!
Знайдіть у зображеннях підтвердження тексту про євангелістів та їхню роботу. Зверніть увагу на оформлення та кольори, які використав художник, складові орнаменту.

Життя книг непередбачуване. Чимало прекрасних творів людства не дійшло до нас, деякі — частково, уривками. На щастя, Ост-ромирове Євангеліє, якому вже майже 1000 років, чудово збереглося. За красою й оригінальністю орнаментів і мініатюр Остромйрове Євангеліє входить до збірки найкращих творів світового мистецтва.
Як Іван Федоров започаткував книгодрукування в Україні
Складіть план розповіді про життя і діяльність Івана Федорова і перекажіть текст за планом.
дешевим і масовим, що прискорило розвиток освіти, науки і культури.
- крепостничество сдерживало развитие промышленности, медленно шло накопление капитала. Россия могла перейти в разряд второстепенных государств;
- крестьянские хозяйства разорялись, так как помещики увеличивали барщину в Черноземье, а оброчные крестьяне уходили на заводы, подрывалась основа крепостнической экономики, базирующейся на принудительном, крайне неэффективном труде крепостных крестьян;
- кризис крепостничества явился одной из главных причин поражения страны в Крымской войне, которая показала военно-техническую отсталость России. Была подорвана финансовая система; крестьяне разорялись из-за рекрутских наборов, роста повинностей. Началось массовое бегство крестьян от помещиков;
- рост числа крестьянских волнений (в 1860 г. произошло 126 выступлений крестьян) создавал реальную угрозу превращения разрозненных выступлений в новую «пугачевщину»;
- осознание правящими кругами, что крепостное право - «пороховой погреб» под государством. От либеральных помещиков, ученых, даже родственников царя, в частности младшего брата великого князя Константина, в адрес правительства стали поступать предложения, проекты реформирования земельных отношений. Александр II, выступая в 1856 году перед представителями московского дворянства, говорил: «Если мы не освободим крестьян сверху, то они освободят себя снизу»;
- крепостное право, как форма рабства, осуждалось всеми слоями русского общества.
Программа правительства была изложена в рескрипте императора Александра II 20 ноября (2 декабря) 1857 виленскому генерал-губернатору В.И. Назимову. Она предусматривала: уничтожение личной зависимости крестьян при сохранении всей земли в собственности помещиков; предоставление крестьянам определённого количества земли, за которую они обязаны, будут платить оброк или отбывать барщину, и со временем - права выкупа крестьянских усадеб (жилой дом и хозяйственные постройки).
В 1858 для подготовки крестьянских реформ были образованы губернские комитеты, внутри которых началась борьба за меры и формы уступок между либеральными и реакционными помещиками. Боязнь всероссийского крестьянского бунта заставила правительство пойти на изменение правительственной программы крестьянской реформы, проекты которой неоднократно менялись в связи с подъёмом или спадом крестьянского движения, а также под влиянием и с участием ряда общественных деятелей (например, А.М. Унковского).
В декабре 1858 года была принята новая программа крестьянской реформы: предоставление крестьянам возможности выкупа земельного надела и создание органов крестьянского общественного управления. Для рассмотрения проектов губернских комитетов и разработки крестьянской реформы были созданы в марте 1859 Редакционные комиссии. Проект, составленный Редакционными комиссиями в конце 1859, отличался от предложенного губернскими комитетами увеличением земельных наделов и уменьшением повинностей. Это вызвало недовольство поместного дворянства, и в 1860 в проекте были несколько уменьшены наделы и увеличены повинности. Это направление в изменении проекта сохранилось и при рассмотрении его в Главном комитете по крестьянскому делу в конце 1860, и при его обсуждении в Государственном совете в начале 1861.
Подготовка крестьянской реформы проходила в обстановке общественно-политического подъема в стране. В 50-х годах ХIХ века сложились два идейных центра, возглавлявшие революционно-демократическое направление русской мысли: А.И. Герцена и Н.П. Огарева, Н.Г. Чернышевского и Н.А. Добролюбова в Лондоне.
Происходит заметное оживление либерально-оппозиционного движения среди тех слоев дворянства, которые считали необходимым не только отменить крепостное право, но и создать общесословные выборные органы управления, учредить гласный суд, ввести гласность вообще, провести преобразования в сфере просвещения и т.д.
К концу августа 1859 года проект «Положений о крестьянах» был практически подготовлен. В конце января 1861 года проект поступил на рассмотрение последней инстанции - Государственного совета.
