Іншим важливим джерелом опозиції, скрушним Рішельє з властивою йому рішучістю, була меншина гугенотів (протестантська). Примирливий Нантський едикт Генріха IV від 1598 року гарантував гугенотам повну свободу совісті й відносну свободу богослужіння. Він залишав за ними велике число укріплених міст — в основному на півдні і південному заході Франції. Рішельє убачав у цій незалежності загрозу державі, особливо під час війни. Гугеноти були державою в державі, вони мали сильних прихильників в містах і могутній військовий потенціал. Кардинал волів не доводити ситуацію до кризи, проте фанатизм гугенотів підігрівався Англією, вічною суперницею Франції. Участь, прийнята гугенотами в 1627 році в нападі англійців з моря на узбережжі Франції, стала для уряду сигналом до початку дій (див. Англо-французька війна (1627 — 1629)). До січня 1628 року була обложена фортеця Ла-рошель — опорний пункт протестантів на березі Біськайської затоки.
Римляне считали, что одна голова хорошо, но две все же лучше. На Руси это решение поддержали. Более пяти веков на гербе нашего государства красуется двуглавый орел.
Гербом вполне мог стать пикирующий сокол — рарог. Эмблему с его изображением часто приписывают прибывшему на княжение в Новгород Рюрику. Символ, напоминающий рарога, был на знаках князей Святослава Игоревича и Владимира Святого. Очертания этого «знака Рюриковичей» постоянно менялись. Историки предполагают, что рарог мог видоизмениться в трезубец (или наоборот), который стал впоследствии гербом Украины.
Есть версия, что орла как геральдический символ приняли в Римской империи в XII веке. Он был одноглавым и черным (по образу знака легионов). Предполагают, что двуглавым орел мог стать в XV веке (хотя предпосылки придать птице необычный вид проявлялись и раньше). Две головы могли подчеркивать статус императора, формально стоявшего во главе крещеного мира.
