Гуситські війни - серія конфліктів в 15 столітті, викликаних повстанням гуситів в Богемії і Моравії.
Це була релігійна боротьба між гуситами і римсько-католицькою церквою, національна боротьба між чехами і німцями і соціальна боротьба між класами поміщиків і селян. Після смерті (1419) Венцеслава IV Богемського гусити в Богемії і Моравії взялися за зброю, щоб не дати його брату - їх заклятому ворогові, імператору Сигізмунду - вступити в його спадкоємність. Джон Жижка воєначальник гуситів вигнав Сигізмунда в 1420 році і знову розгромив його в Кутній Горі в 1422 році.
З 1419 по 1436 рік Богемія не мала дійсного короля, хоча литовський Вітовт був обраний (1421 рік) антікінгом і послав свого племінника Сигізмунда Корибута в Богемія як його вікарій. Корюбут взяв корону у 1424 році і тримав її до 1427 року.
Після смерті Жижки (1424 роки) поділ між радикальними і помірними партіями гуситів - таборитами і утраквістамі - розширилося.
Табор, Прокопій Великий змінив Жижку як воєначальника гуситів. У 1425-26 рр. Гуситська армія вторглася в Сілезію і Саксонію, а в 1429-30 рр. Об'єднані гуситські сили проникли в Франконії.
Кілька хрестових походів проти гуситів були повністю розгромлені чехами, чия військова організація і тактика були набагато вище, ніж у їхніх супротивників.
Отже, причини гуситських воєн можна звести до наступних пунктів:
• Чеські дворяни направили протест собору в Констанці
• У гуситів з'явилося бажання позбутися від німецького панування
• Відкрите непокору селян своїм феодалам
• З'явилися народні проповідники, які трактували ідеї Гуса так, як бачили, а бачили вони його ідеї радикально
Питання про причини промислової революції залишається предметом суперечок серед істориків[16]. Тоді як загальна відповідь на кшталт «промислова революція була закономірним результатом поступового розвитку продуктивних сил» вважається надто загальною й незадовільною, на перший план виходять питання часу і місця: чому промислова революція розпочалася у XVIII столітті, й чому в Англії?
Інституціональні основи промислової революції було закладено Славною революцією 1688 р., яка привела до влади протестантів Вільгельма III Оранського і Марію II (доньку Якова ІІ), які прийняли нове положення конституції, Білль про права 1689 року, що гарантував перевагу влади парламенту над владою монарха.
Винахід парового двигуна був значним фактором у становленні машинного виробництва, але цей винахід стався уже після початку промислової революції, а широке впровадження парової машини у виробництво почалося тільки через кілька десятиліть після винаходу. Тому паровий двигун був важливим чинником росту виробництва лише, починаючи з XIX століття.
Промисловій революції передувало значне зростання населення Англії. Це зростання було пов'язане із британською аграрною революцією. Зростання продуктивності сільського господарства разом із зростанням населення призвели до пауперизації, створення надлишку робочої сили в селах Англії, яка, враховуючи тогочасну політику обгороджування, змушена була шукати роботу в містах. Зростанню населення сприяла також імміграція із Ірландії, де процес пауперизації населення відбувався такими ж швидкими темпами.
Сприятливим фактором для розвитку промислової революції в Англії була розвинута транспортна система, особливо морський і річковий транспорт. Англія — невелика країна, оточена морем, із значною кількістю судноплавних річок, а водний транспорт — найдешевший із усіх видів транспорту. Як зазначав ще Адам Сміт у своїй праці «Багатство народів», економічна виправданість поділу праці визначається розмірами ринку, а розвинутий транспорт значно збільшує ринок, як внутрішній, так і зовнішній. У цьому відношенні Англія мала перевагу над іншими країнами зі значними територіями в глибині суходолу.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людська діяльність: Трактат з економічної теорії
Людвіг фон Мізес провідну роль у здійсненні промислової революції відводить економічній теорії: «Саме ідеї класичних економістів ліквідували перешкоди, які створювалися столітніми законами, звичаями та упередженнями відносно технологічних покращень й звільнили геній реформаторів і новаторів від гамівних сорочок гільдій, опіки уряду та різноманітного суспільного тиску. Саме вони знизили престиж завойовників і експропріаторів та продемонстрували користь ділової активності для суспільства. Жодний з сучасних визначних винаходів не можливо б було використати, якби ментальність докапіталістичної епохи не була б до основини зруйнована економістами. Те, що зазвичай називають „промисловою революцією“, є продуктом ідеологічної революції, спричиненою вченнями економістів. Економісти розірвали старі кайдани: що є нечесним і несправедливим здолати конкурента, виробляючи товари дешевше і якісніше; не можна відмовлятися від традиційних ів виробництва; машини — зло, тому, що спричинюють безробіття; однією із задач цивільного уряду є не допускати збагачення здібних бізнесменів і захищати менш здібних від конкуренції більш здібних; обмеження свободи підприємців за до державного стримування або примусу зі сторони інших громадських сил є засобом для забезпечення добробуту нації. Британська політична економія і французька фізіократія були локомотивами сучасного капіталізму. Саме вони зробили можливим розвиток прикладних природничих наук на благо широких мас»[17].
может это об Америке ? когда Т.Рузвельт проводил политику тяжелой дубинки,он вмешивался во все дела стран латинской америки . в то время им противостояла Колумбия,но рузвельт смог подчинить её.тогда и сказал,что они начали овладевать континентом Латинскую Америку .