На основі «Союзу благоденства» навесні 1821 року виникли відразу 2 великі революційні організації: Південне суспільство в Києві і Північне суспільство в Петербурзі. Більш революційне і рішуче Південне суспільство очолив П.І. Пестель, Північне, чиї установки вважалися більш помірними — Микита Муравйов.
Південне суспільство визнало опорою руху армію, вважаючи її вирішальною силою революційного перевороту. Члени товариства мали намір взяти владу в столиці, змусивши імператора зректися. Нова тактика суспільства зажадала організаційних перетворень: в нього приймалися тільки військові, пов'язані переважно з регулярними частинами армії; посилювалася дисципліна всередині суспільства; від усіх членів вимагалося беззастережне підпорядкування керівному центру — Директорії.
У 1825 році до них приєдналося ТОВАРИСТВО Сполучених слов'ян. У числі яких було багато заповзятливих людей і противників правила не поспішати. Сергій Муравйов-Апостол називав їх "ланцюговими скаженими собаками". Велися переговори з представником польського патріотичного товариства, метою переговорів ставилося визнати незалежність Польщі і передати їй від Росії провінції Литву, Подолію і Волинь. а також приєднання до Польщі Малоросії.
Объяснение:
Крупнейшие удельные образования на территории Московского княжества были Галицкие и Звенигородские земли, которые находились во власти Юрия Дмитриевича.
Юрий Дмитриевич, должен был наследовать престол, после смерти своего брата Василия I. Однако перед смертью Василий I, передал престол своему десятилетнему сыну, Василию II. В итоге началась очередная усобица, вошедшая в историю как феодальная война 1433 – 1453 годов.
Юрий, как старший в роду, начал борьбу за великокняжеский престол со своим племянником Василием II. Вскоре Юрий Дмитриевич умирает, но его дело продолжат его сыновья – Василий Косой и Дмитрий Шемяка. Война приобрела характер борьбы сторонников и противников централизации государства.
Феодальная война 1433 – 1453 годов была жестокой и бескомпромиссной. В ход шли любые средства: заговор, обман, изуверство. Василий II был ослеплен врагами, за что был прозван Василием Темным.
Завершилась феодальная война 1433 – 14453 годов победой Василия II, московского князя. Итогом стало разорение и ослабление обороно русских земель и, как следствие, ордынские набеги на Русь. Установилось четкое правило престолонаследия «от отца к сыну», и усилился характер единоличной княжеской власти. Вот такие последствия.