1)За всю свою историю ПАРК имел 3 названия. Запишите эти названия в хронологическом порядке (от самого первого до самого позднего).
Генеральский сад, Летний сад, Парк имени Горького.
2) Какое здание, расположенное на территории Летнего сада по легенде называют "Дом с привидениями"?
Генеральский дом.
3)Летний сад знаменит своей беседкой,которую многие жители Ижевска считают самым романтичным местом в городе.
Вероятно, речь идет о Ажурной беседке.
3.1) Как называется форма этой беседки?
Круглая форма.
4)Сколько колонн имеет беседка?
7.
5)
1. Год основания Летнего сада - 1861
ответ: Неверно, сад появился в 1857 году.
2. И.П. Коковихин - архитектор "Генеральского дома", расположенного на территории парка
ответ: Верно.
3. Во время своего визита на Ижевский завод в Генеральском доме останавливался император Николай II
ответ: Неверно, Александр 1.
4. Летний сад был назван в честь города Горький, который в 1930-е гг. был городом-побратимом Ижевска
ответ: Неверно, в честь Максима Горького.
5. За всю историю существования Летнего сада в нем была установлена всего одна скульптура, генерала-майора Якова Попова, одного из самых интересных обитателей Генеральского дома
ответ: Памятник Горького + статуя Сталина, так что неверно.
6. Яков Попов занимался йогой, причем часто делал это на открытом воздухе возле своего дома, чем немало удивлял окружающих
ответ: верно.
Итак, верными являются 2, 6.
Объяснение:
28 червня 1914 р. в Сараєві сербський націоналіст Гаврило Принцип убив наступника австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердінанда. 28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Це запустило ланцюгову реакцію, яка призвела до розгортання Першої світової війни. Її спричинило протистояння держав — учасниць двох угруповань: Центральних держав (Австро-Угорщина, Німеччина, Італія) та Антанти (Велика Британія, Франція, Росія). Кожна з країн прагнула досягти своїх геополітичних інтересів. Україна в них також посідала помітне місце через своє вигідне географічне положення та ресурси.
Німеччина сподівалася розчленувати Росію й оволодіти Польщею, Литвою, країнами Балтії, Білорусією та Україною. Особлива роль у цих планах відводилася українським землям, оскільки саме вони мали стати відправним пунктом для подальшого завоювання Німеччиною світового простору.
Територію України командування німецької армії вважало одним із головних театрів воєнних дій. Прагнучи ослабити Росію в геополітичному плані, німецькі політики прихильно ставилися до можливої незалежності України. Останню вони вважали плацдармом для здійснення Росією зовнішньополітичної експансії на Балкани та до Передньої Азії. Унаслідок цього втрата України, на їхню думку, призведе до краху великодержавницької політики російської влади. Україна також приваблювала Німеччину своїм економічним потенціалом.
Австро-Угорщина здавна змагалася з Росією за гегемонію (першість) у слов’янському світі. Австрійські Габсбурги, які проводили більш ліберальну національно-культурну політику стосовно слов’ян, сподівалися розширити свої володіння за рахунок Балканських держав, а також Холмщини, Підляшшя, Волині й Поділля, які перебували у складі Росії. Австро-Угорщина заявляла, що землі, заселені українським народом, мають бути об’єднані в окрему українську автономну область у складі імперії. Крім цього, розглядалися варіанти віддати українські землі
Світова війна — глобальне протистояння союзів держав із застосуванням зброї, що охоплює велику частину світу.
Геополітика — політологічна концепція, за якою зовнішня політика держав визначається географічними чинниками (розташуванням країни, природними ресурсами, кліматом тощо).
Німецька карта світу в 1914 р.
Російський плакат 1914 р.
Визначте за наведеними карикатурами, яку роль відігравала пропаганда в роки Першої світової війни.
Німеччині, створити з них санітарний кордон проти впливів Росії або передати їх відновленій Польській державі.
Росія, приховуючи свої експансіоністські наміри, заявляла про прагнення захистити Сербію від агресії Австро-Угорщини. Одночасно із дим проголошувалася необхідність звільнення з-під влади Габсбургів «єдинокровних братів-русинів» західноукраїнських земель й «возз’єднання уярмленої Русі» з Росією на засадах етнографічної спільності. Прагнучи оволодіти Галичиною, Буковиною й Закарпаттям, російська влада мала намір відсунути кордони імперії за Карпатські перевали.
Румунія висувала претензії на Буковину й Хотинщину, які вважала своєю історичною спадщиною як колишні володіння Молдавського князівства. Ці території їй обіцяли одночасно Росія й Австро-Угорщина. Румунія після дворічних вагань обрала бік Антанти.
Польське керівництво сподівалося, що після поразки Росії у війні воно відновить свою державу й приєднає до неї Східну Галичину, а можливо, і Правобережну Україну як «історично польські землі».
-Создание в 80-х отделения по охране порядка общественной безопасности(охранники).Слежка за противниками власти.
-Цензурный устав в 1882г.