Урядами Національних фронтів у країнах Східної та Південно-Східної Європи у 1945—1947 роках проводилися схожі реформи, а сааме:
1) Законодавча реформа: введення загального виборчого права і багатопартійності;
2) Реформа у сільському господарстві чи аграрна реформа. Проведення ліквідації великих землеволодінь та заборона їх.
3) Ще однією реформою в економічній сфері стала націоналізації власності, яка належала фашистам та колабораціоністам.
4) Проводилася приватизація державної власності на користь дрібних виробників, заохочувалось створення та розвитку власного бізнесу. Фактично, створювалися демократичні ринкові структури.
Першопочатково, реформи проводилися для ліквідації тоталітарного режиму. У висновку, він просто був модифікований. Введення демократичних цінностей у реальність, на думку правління, зробило би режим більш привабливим для народу. Але, коли разом із цими демократичними мотивами постали більш серйозні питання, як політичні права громадянина, право на економічну свободу і так далі, то ці реформи почали просто і категорично згортати. Попри декларацію плюралізму та багатопартійності, комуністи боялися втратити монополію своєї влади. З цього можна зробити єдиний висновок – соціалізм не піддається реформуванню.
17 березня 1921 р. Польща прийняла Конституцію. У ній було проголошено низку демократичних прав і свобод, між якими й інститут самоврядування. На території Львівського, Станіславського, Тернопільського воєводств територіальне самоврядування було організоване на основі австрійського закону від 12 серпня 1886 року. Відповідно до цього закону структура органів місцевого самоврядування мала триступеневий характер (ґміни, повіти і воєводське управління).
Польща була багатонаціональною країною. За переписом 1921 р. тут проживало 65% поляків, 16% українців, 10% євреїв, 5% білорусів, 4% німців, а також 1% росіян, чехів, литовців та інших національних меншин. Після окупації Галичини польська влада почала репресії проти діячів українського руху, діячів ЗУНР, вояків УГА. Близько 100 тис. осіб були ув'язнені за підозрою в участі, сприянні ЗУНР та УГА. У складних умовах війни тисячі українців померли від голоду і хворіб у таборах для ув'язнених та інтернованих Домб'є, Вадовіцах, Пікуличах та ін.
Українців звільняли з важливих посад. Терміни "українець", "Галичина" замінено на "русин" і "Східна Малопольща". Проводилась ізоляція українців Закерзоння, Галичини та Волині. У січні 1920 р. ліквідовано галицький крайовий сейм, в приміщенні якого засновано Львівський університет імені Яна Казимира.
Объяснение: Училка поставила 11
В 1380 году произошло сражение, которое в полную меру показало полководческий талант Дмитрия Донского.
Во-первых, в этой битве был использован так называемый засадный полк, который находился возле дубравы и который сыграл большую роль в победе русского войска.
Во-вторых, впереди войска находился сторожевой полк, который в случае опасности поднял бы тревогу и сообщил бы об этом Дмитрию Донскому
В-третьих, существует интересный факт, как князь Дмитрий поменялся своей одеждой с одним воином по имени Михаил Бренок. Тем самым Дмитрий получил больше свободы для ведения битвы, а после сражения Михаила Бренока нашли убитым.
Таким образом, мы видим, что Дмитрий Донской действительно был хорошим, дальновидным и смелым полководцем, который одержал победу в одном из важнейших сражений для Руси в борьбе за ее независимость.