гы
Объяснение:
У внутрішній політиці цього уряду головні зусилля були спрямовані на подолання економічної кризи початку 20-х рр. Промислове виробництво країни пожвавилося, що тривало до кінця 20-х рр.
Світова економічна криза виявилася для Чехословаччини тривалою, руйнівною. 1930 р. вона охопила більшість галузей економіки; найбільшої гостроти вона досягла 1937 р.: промислове виробництво становило 60% рівня 1929 р., у країні налічувався понад 1 млн. безробітних.
Характерною рисою суспільного життя Чехословаччини в роки кризи стала подальша поляризація політичних сил. Комуністична партія Чехословаччини (КПЧ) за період 1929-1932 рр. збільшилася втричі. Широкого розмаху набув фашистський рух у районах Північної та Південно-Західної Чехії, де виникла фашистська Судетсько-німецька партія на чолі з Конрадом Генлейном. Посилилися сепаратистські тенденції, існувала загроза втрати цілісності республіки. У країні були прийняті закони, що забороняли діяльність КПЧ, фашистських організацій та радикально-національних.
1934 р. між Чехословаччиною і СРСР були встановлені дипломатичні відносини, а 1935 р. Чехословаччина підписала договір про взаємодо з СРСР.
Після приєднання Австрії до Німеччини гітлерівська Німеччина стала на шлях анексії Чехословаччини. Щоб запобігти цьому, керівництво Чехословаччини було готове на компроміс з Судетсько-німецькою партією. Англія та Франція наполягали на максимальних поступках Генлейну "заради миру в Європі". Під тиском західних країн уряд Чехословаччини прийняв майже всі вимоги генлейнівців. Але вони припинили переговори і у вересні розпочали збройний путч, проте його швидко було придушено, а Судетсько-німецьку партію заборонено.
У вересні 1938 р. у Мюнхені відбулася міжнародна конференція за участю Адольфа Гітлера, Едуарда Даладьє, Беніто Муссоліні, Невілла Чемберлена. Відповідно до угоди Чехословаччина мала до 10 жовтня передати Німеччині Судети, але гарантії нових кордонів надавалися їй лише після задоволення територіальних претензій Польщі та Угорщини.
Восени 1938 р. Німеччина окупувала прикордонні райони Чехословаччини, водночас польські війська зайняли Тешинську область, а Угорщина - південні та південно-західні райони Словаччини, а також південну частину Підкарпатської Русі. Чехословаччина втратила близько третини населення, понад 40% промисловості. 1939 р. Словаччина була змушена погодитися на проголошення самостійної держави під егідою Німеччини. Чехословацький президент капітулював. Країна опинилася у стані глибокої політичної та морально-психологічної кризи. Чеські землі були окуповані і в березні 1939 р. включені до складу Німеччини.
Объяснение:
1.)1207—11 гг. подчинение многих народов Сибири и Восточного Туркестана
1211—34 гг. завоевание Северного Китая
1215 г. завоевание Семиречья
1219—21 гг. завоевание Средней Азии
1222—23 гг. походы в Закавказье и на Северный Кавказ
1223 г. битва на реке Калка
1231—1273 гг. завоевание Кореи
1232 г. разгром Волжско-Камской Булгарии
1237—1241 гг. нашествие хана Батыя на Русь
1241—42 гг. войны в Польше, Венгрии, на Балканах
2-я половине 13 в. захват территорий в Восточной и Юго-Восточной Азии
2.)1) Кровопролитное сражение
2) Осада и казнь русских князей
Причин поражения было несколько. Первая причина - это бегство половецких войск с поля боя. Но еще к главным причинам поражения можно отнести крайнюю недооценку татаро-монгольских сил, а также отсутствие единого командования войсками и как следствие несогласованность русских войск (не выступили некоторые князья, например, Владимиро-Суздальский Юрий, а Мстислав Старый хоть и выступил но своим бездействием погубил себя и свое войско).
