Древняя Спарта — образец аристократического государства, в котором в целях подавления недовольства огромной массы подневольного населения (илотов) сдерживало развитие частной собственности и успешно сохраняло равенство среди самих спартанцев. Организация политической власти у спартанцев была типичной для периода распада племенного строя: два родоплеменных вождя (возможно, как результат объединения ахейских и дорийских племён), совет старейшин, народное собрание. В VI веке до н. э. сложился так называемый «ликургов строй» (установление илотии, укрепление влияния общины Спарты путём уравнивания их в экономическом отношении и политических правах и превращения этой общины в военный лагерь). Во главе государства стояли два архагета, которые выбирались каждый год путём гадания по звёздам. Им подчинялось войско, и они имели право на большую часть военной добычи, обладали правом жизни и смерти в
За спогадами сучасників, Грушевський мав надзвичайну працездатність. Спав 4 години на добу, увесь свій час присвячував роботі. Творчий доробок складає понад 2000 праць. 10-томну монографію “Історія України – Руси” Михайло Сергійович писав 38 років (з 1895 по 1933 рік).
1. Михайло Грушевський є рекордсменом серед українських істориків за кількістю написаних праць. Його бібліографія сягає майже 2 000 позицій. Серед його найвідоміших робіт: «Історія України-Руси» та «Нарис історії українського народу».
2. 7 (20) березня члени Центральної Ради обрали Михайла Грушевського своїм головою. Рішення було прийняте без відома самого Грушевського, що свідчить про його колосальний авторитет. На той час Грушевський навіть знаходився поза Україною, але повернувся, щоб обійняти посаду
3. За своїми переконаннями Грушевський тяжів до Партії лівих соціалістів-революціонерів
4. Михайло Грушевський ніколи не був Президентом України. Він очолював Центральну Раду, яка фактично виконувала функції уряду. Таким чином, його можна назвати радше головою парламенту, але аж ніяк не президентом.
