Прискорення історичного процесу приводить у XIX столітті до нового якісного стрибка в порівнянні з початковим періодом Нового часу. Європа пересіла з кінного диліжанса в «Східний експрес», з вітрильника на пароплав і на кінець сторіччя підійшла до того, щоб літати в повітрі і плавати під водою. Телеграф зв'язав європейські країни і США з найвіддаленішими куточками планети. Наука проникла углиб речовини і в таємницю еволюції живої матерії. То був вік науково-технічного перевороту і бурхливих соціальних потрясінь, але разом з тим — найбільших гуманістичних і естетичних завоювань та утопічних помилок розуму.
Змінювався сам вигляд світу. Величні собори, розкішні палацові резиденції, скромніші «дворянські гнізда», невеликі поселення ремісників перетворилися в прекрасні, але все ж пам'ятники феодальної епохи, що назавжди пішла в минуле. Носіями нового стали великі промислові міста з їх заводами і фабриками, залізничними вокзалами і лініями метро, особняками багатіїв і нетрищами, доходними будинками і будиночками бідняків, публічними бібліотеками, музеями і комерційними видовищними закладами : театрами, танцзалами, концертними естрадами.
Рівень досягнень і їхня роль в сучасній системі усіх цінностей відображає вже той факт, що при характеристиці XIX ст
Прискорення історичного процесу приводить у XIX столітті до нового якісного стрибка в порівнянні з початковим періодом Нового часу. Європа пересіла з кінного диліжанса в «Східний експрес», з вітрильника на пароплав і на кінець сторіччя підійшла до того, щоб літати в повітрі і плавати під водою. Телеграф зв'язав європейські країни і США з найвіддаленішими куточками планети. Наука проникла углиб речовини і в таємницю еволюції живої матерії. То був вік науково-технічного перевороту і бурхливих соціальних потрясінь, але разом з тим — найбільших гуманістичних і естетичних завоювань та утопічних помилок розуму.
Змінювався сам вигляд світу. Величні собори, розкішні палацові резиденції, скромніші «дворянські гнізда», невеликі поселення ремісників перетворилися в прекрасні, але все ж пам'ятники феодальної епохи, що назавжди пішла в минуле. Носіями нового стали великі промислові міста з їх заводами і фабриками, залізничними вокзалами і лініями метро, особняками багатіїв і нетрищами, доходними будинками і будиночками бідняків, публічними бібліотеками, музеями і комерційними видовищними закладами : театрами, танцзалами, концертними естрадами.
Рівень досягнень і їхня роль в сучасній системі усіх цінностей відображає вже той факт, що при характеристиці XIX ст. часто використовують термін «класичний»
- В XIII веке западные рыцари часто отправлялись к берегам Сирии и Палестины небольшими отрядами.
- Я не принимаю в расчет эти маленькие военные экспедиции, не считаю их за отдельные крестовые походы, и присоединяю к другим, сравнительно крупным войнам, которые велись крестоносцами в «святой земле» .
- Не согласен с этим: даже незначительные рыцарские предприятия на Востоке выделяют в особые крестовые походы. В результате этого число крестовых походов признается то равным восьми.
- А я насчитываю их до шестнадцати. Самыми значительными по числу своих участников были крестовые походы 1217—1221, 1228—1229, 1248—1254 годов и 1270 года, называемые обычно пятым, шестым, седьмым и восьмым. Крестоносцы пробовали нанести удар мусульманам то в Египте, то в Сирии и Палестине, то даже в Тунисе. Однако все эти попытки потерпели полную неудачу.
- Удивляться этому не приходится: в XIII веке на Западе почти перевелись охотники плыть за тридевять земель и воевать там во имя мифического гроба господня.
- Всего было 8 походов, плюс один детский.
Вот так по-разному ученые отвечают на вопрос:
Сколько раз предпринимались крестовые походы на Восток?