2) В XVIII веке европейская мода в значительной мере подвергалась общим тенденциям, зарождавшимся в странах Западной Европы, прежде всего во Франции, потому уместно говорить об общеевропейской моде этого столетия. Восемнадцатый век в Европе часто называют «галантным веком» — этот термин относится к дворянской, преимущественно придворной культуре, определяющей правила поведения в обществе, манеру одеваться и даже образ мыслей. Чаще всего под модой XVIII века понимают именно дворянскую моду галантного века, конец которой положила Великая Французская революция. С 1790-х годов можно говорить о складывании раннего ампирного стиля и ампирной моды.
По закінченні битви Мстислав знову показав себе як далекоглядного політика який не бажає втрачати отримане але і не Хоче жити підчас постійних воїн і суперечок. Г хоча після цієї битви, полудневі, українсько-руські землі перейшли фактично в руки Мстислава; незважаючи на здобуту перемогу, Мстислав визнавав першість старшого брата. Він лишився в Чернігові й послав Ярославу пропозицію - поділити батьківські землі Дніпром: правий бік, з Київом, Мстислав запропонував залишити за Ярославом, як за старшим братом, а собі брав лівобічні землі.13 «1 послав Мстислав услід за Ярославом [посла], говорячи: «Сиди ти на столі своїм у Києві, оскільки ти єси старший брат, а мені хай буде ся сторона».14 Ця дія описує Мстислава як особистість не лише войовничу, а й схильну до миру і блага для власного народу і спокою на підвладних землях.
Ярослав не хотів здаватися на ласку брата, можливо - не уважаючи певним набуте з такої ласки. Але він вислав після цього до Київа своїх намісників, при цьому продовжував збирати далі війська в Новгороді. I вже аж у 1026 році прийшов він з великим військом до Київа, договорюватись з Мстиславом як рівний з pівним. Коло Городка під Київом брати зїхалися й уложили угоду на тім, що: лівобічну Україну взяв собі Мстислав, правобічну Ярослав. «Ярослав зібрав воїв многих, і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом коло Городця [Пісочного]. I розділили вони по Дніпру Руську землю: Ярослав узяв сю сторону, а Мстислав - ту. I стали вони оба жити мирно і в братолюбстві, і перестали усобиця заколот, і була тиша велика в землі Руській.»15 Отже, великий крок Мстислава на поступки Ярославу подарив їх землям мир i спокій. I не відомо що б відбулось далі якщо б Ярослав не погодився на пропозицію Мстислава.Після особистої зустрічі Ярослава і Мстислава встановився своєрідний дуумвірат братів. Ярослав Мудрий був великим князем Київським, правив, як верховний правитель, дніпровським Правобережжям, Новгородсыкою і всіма іншими руськими землями, за винятком Чернігово-Cіверської сторони і Тмутараканського князівства. Мстиславу як і раніше підпорядковувалися яси і касоги. Але розподіл цей був номінальним. Насправді брати спільно розв'язували основні державні питання, що стосувалися всіёї Русі, також здійснювали спільні воєнні походи проти ворогів підвладним їм земель. «На сім союзі двох головних володарів східної Европи осталася полтична система в дальших десятиліттях, аж до смерті Мстислава.»16 Але підчас цього союзу держава не становила політичної єдності, на це вказує літопис «! розділили вони по Дніпру Руську землю»17. І лише після смерті Мстислава Ярослав став єдиним, одноосібним правителем руських земель.
Смута заканчивается избранием царя Михаила Федоровича Романова 21 февраля 1613 году.