«Тоталитаризм – это образ правления, при котором мораль входит в компетенцию власти»- вот очень яркое и четкое определение тоталитарной политики и строя.
Каков тоталитарный режим, то есть режим, в основе которого лежит идеология тоталитаризма? Это режим, при котором власти, правительство страны стремится контролировать все сферы жизни человека. В том числе его быт, его личную жизнь, семью, образ его мыслей, мировоззрение и даже его речь. «Тоталитаризм - это политический строй, беспредельно расширивший свое вмешательство в жизнь граждан»
Лично я отношусь к тоталитаризму негативно. И не потому, что в нашей стране «принято ругать все советское». Я считаю, что при глобальном проникновении властных структур в личную жизнь человека он теряет свободу воли и становится «пешкой» в руках власть имущего. Так или иначе, но человек при власти – это тоже человек, он руководствуется своим мнением. Если его мнение отлично от вашего, то при тоталитаризме вы – всего таракан под его каблуком.
История советского режима, признанного в мире тоталитарным, имеет множество примеров тому. Так, одно время в СССР запрещали украшать елки к Новому году и Рождеству, объявив «врагами народа» всех религиозных людей. По квартирам ходили проверяющие. Лично мне было бы очень неприятно, если бы в мой дом, уютно обустроенный моими руками, явились подобные незнакомые люди, да не с добром, а с претензиями.
А буквально спустя семь лет елки были разрешены в СССР, более того, их в приказном порядке обязали устраивать на всех предприятиях и организациях . Почувствуйте себя «винтиком» или ватной куклой, которую кидают туда-сюда в зависимости от чужого мнения! Где же свобода личности и возможность самому решать даже простые бытовые вопросы?
Степень жесткости тоталитарного режима различна. На одном его уровне вас посадят на пять лет строгого режима, если вы опоздаете на работу на полчаса. На другом – вам просто запретят развестись с мужем или женой, с которым у вас конфликт или нет любви. Но в любом случае тоталитаризм жестко наказывает за любую «инакомыслящую» свободу.
Характерним для української культури XVIII ст. був процес "вимивання" високоосвічених людей і представників української культури з національного середовища. Українці обіймали високі пости в Росії: від церковних ієрархів до вихователів царської сім'ї, від ректорів вищих навчальних закладів до різних державних адміністраторів.
Вагомий внесок українці зробили у розвиток російської архітектури XVIII ст. У стилі українського бароко вони спорудили храми у Філях, Ізмайлово, Новодівичому монастирі. Випускник Києво-Могилянської академії українець І. Зарудний плідно працював архітектором у Москві й Петербурзі. Український скульптор, уродженець Чернігова І. Мартос створив відомий пам'ятник Мініну і Пожарському на Красній площі в Москві.
У середині XVIII ст. освіта тництво на Лівобережній Україні перебували на вищому рівні, ніж у Росії. Початкову освіту здобували у школах при церквах і монастирях, середню - у колегіумах Чернігова, Переяслава, Харкова. З кінця XVIII ст. в Україні почали діяти перші професійні школи: шпитальна в Єлісаветграді (сучасний Кіровоград), артилерійська школа і штурманське училище в Миколаєві.
Освітнім центром довгий час залишалася Києво-Могилянська академія. Однак починаючи з середини XVIII ст. Академія переживає кризу. Тісно пов'язана з церквою і укомплектована викладачами - представниками духівництва, основну увагу Академія приділяла таким предметам, як теологія, риторика, філософія. Через релігійну орієнтованість і традиціоналізм у навчанні вона ставала нецікавою для молоді.
На відставання Києво-Могилянської академії від вимог часу зауважували передові українські кола. У 60-ті роки XVIII ст. вони неодноразово зверталися до Катерини II з проханням відкрити в Україні університет (Московський університет відкрився в 1755 р.), причому на базі Академії з огляду на те, що вона виникла на основі світської школи. Та цьому проекту не судилося здійснитися, позаяк політика самодержавства була спрямована на викорінення української самобутності. У 1814 р. Академія припинила діяльність як світський навчальний заклад.
