Question

Опишить розвиток телефонного звязку як явище на украинском языке

Answer 1

Перші телефони у Києві Редагувати Перші телефони в Києві було встановлено ще 1884 року. Ці передвісники телефонізації містились у ресторані Семадені та в магазині Попова, їх використовували лише для внутрішнього зв'язку. А 1885 року в місті почали створювати першу телефонну станцію в приміщенні поштової контори за адресою: вулиця Хрещатик, №24/26. Відкриття першої повноцінної телефонної станції в Києві Редагувати Днем народженням київського телефону стало 1 квітня 1886 року, коли урочисто відкрили першу телефонну станцію Києва. В день відкриття станції запрацювало 60 телефонів, а до кінця року їх було вже 175 номерів із яких 10% становили квартирні телефони, а 55% — торгівельні фірми, промислові заклади і адміноргани. Трохи згодом, в Києві були відкриті 5 «говорильних» пунктів, де за 25 копійок можна було придбати 3-х хвилинну розмову з будь-яким абонентом. З 1895 року плату за розмови знизили до 15 копійок. В 1892 році в Києві нараховувалось вже 409 абонентів та 479 телефонних апаратів, а станція мала 9 комутаторів і все це господарство обслуговувалось 37-ми працівниками. На кожен комутатор приходилось до 200 з'єднань за добу. В 1893 році була споруджена ще одна станція на Подолі, що мала 300 номерів. Історичною для Києва стала весна 1901 року, коли вперше монтувалась телефонна каналізація. В траншеї укладались циліндричні бетонні труби на 12 та 24 канали, діаметр кожного з них становив 90 міліметрів. Колодці телефонної каналізації будувались «серйозно та на довго». Будинок поштово-телеграфної контори на Хрещатику, де розташувалась перша телефонна станція В подальші роки модернізація продовжувалась. В 1904—1912 роках ємність кабельних мереж зросла до 4000 пар, а ємність станції до 4200 номерів. Покращилась, також, і якість зв'язку. Але попереду очікували нові ускладнення — попит на телефонній зв'язок значно перевищував технічні можливості телефонної мережі і вже в 1912 році всі ємності були вже задіяні та технічні можливості для розвитку вичерпано. На той час телефонна щільність становила 0,9 телефонів на 100 киян. Новим етапом розвитку електрозв'язку було закладення фундаменту нового приміщення Міської телефонної мережі, замість старого за тією ж адресою. Сталося це 12 липня 1912 року. Слід зазначити, що ця будівля стоїть і досі та розміщується там Державна Радіокомпанія України. Роботу з реконструкції приміщення було закінчено в 1914 році, в жовтні. Незабаром якість зв'язку поліпшилась та й попит значною мірою був забезпечений. В цьому ж році телефонна щільність вже склала 1,6 апарати на 100 мешканців Києва. Киян тоді було всього 261 тисяча, а телефонів в мережі — 4178.