Кріпацтво, або кріпосне право (також кріпаччина[1], панщина[1], або панське право[2][3]) (від «кріпостей» — купчих документів на землю, відомих на Русі з кінця XV ст.[4]), у вузькому сенсі — правова система, або система правових норм при феодалізмі, яка встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність феодала на селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю та майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права порядкувати нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо). Один з видів рабовласництва.
Традиції та звичаї Японії:
Посмішка японки - чарівна і оманлива: нею супроводжують не тільки добрі слова, а й незручну ситуацію чи відмову.
У Японії не заведено дивитись співрозмовнику у вічі. Це сприймається як вияв агресії.
Японці традиційно кланяються при зустрічі, якщо з Вами привітались - відповідати слід тим же числом поклонів.
Увесь посуд і прилади за японським столом поділяються на ті, що призначені для чоловіків, і ті, якими можуть користуватись тільки жінки!
Під час трапези японські жінки повинні тримати вільну руку під їжею, яку підносять до рота. На чоловіків це правило не поширюється.
Напої за столом розливає наймолодший з присутніх. У неформальних посиденьках друзі повинні наповнювати бокали один одному, але не собі.
Чавкати за столом - вияв хорошого тону, так японці виказують своє задоволення смаком страв.
Объяснение:
надіюсь на зірочку і сердечко
Расцвет каменного строительства вгороде приходится на конец XVIII — первую половину XIX веков, когда в городе возникает множество купеческих особняков, перестраиваются старые церкви, создаются монастырские и городские архитектурные ансамбли. В Коломне представлены практически все стили русской архитектуры, но более всего —классицизм. Имена создателей и точные даты постройки многих архитектурных памятников остались неизвестны. «Если в Коломенском Кремле мы встречаем значительную архитектуру древней нашей истории, то тот же Кремль и весь город от своего торговопромышленного периода дали историческую цепь архитектурных памятников, по которой можно проследить эволюцию нового русского, в частности — Московского зодчества за лучший его период 1750—1850 гг. и найти руку гениального Матвея Казакова»[1].