Процес становлення кримськотатарського національно-визвольного руху розпочався у 80-х рр. XIX ст. Його основні ідеї сформувалися в Туреччині й пов’язані з виникненням руху молодотурків, які боролися проти султанської монархії в країні і всього того, що перешкоджало розвитку турецького народу. У Стамбулі, що був тогочасним центром освіти, татарська інтелігенція під впливом молодотурків стала розвивати свій рух. Молодотатари, як їх називали, відіграли помітну роль у подальшому розгортанні кримськотатарської національно-визвольної боротьби. Вони вважали за необхідне відмовитися від традиційного для татарського суспільства клерикалізму, боротися за підняття рівня освіченості народу, за зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок. В економічній сфері вони виступали за визволення селянської праці від будь-якого гноблення.
Смутное время 1598-1613.
В 1605 году Москва присягнула Лжедмитрию I.
Борис Годунов был избран на престол Земским Собором.
Розыск беглых крестьян стал называться "Урочные лета". Вернее, так назывался срок, отпущенный на розыск беглого крестьянина.
После смещения Шуйского, власть перешла к Семибоярщине.
Верные утверждения - В и Е. Правительство ополченцев называлось Советом всея земли, и Второе ополчение освободило Москву.
Бояре и дворяне хотели получить новые земли и контролировать царскую власть, горожане хотели снижения налогов и свободы торговли, казаки - увеличения жалованья, крестьяне - восстановления Юрьева дня.
Первое ополчение было создано в Рязани.
Патриаршество было введено при Федоре Иоанновиче.
В этом фрагменте описан Скопин-Шуйский.
