ответ:ФРАНЦИЯ - СЛАБЫЕ СТОРОНЫ
Mar. 30th, 2007 at 1:19
1. Экономический рост
Весьма средненький. Если за период 61-80 гг экономический рост во Франции обгонял другие западные страны, сейчас Франция отстает (2,8 в среднем для других, 1,8 для Франции). По доходу на душу населения Франция всего лишь на 19-м месте (против 8-го, которое у нее было в 1980 году).
2. Конкурентно Очень высокие налоги: всреднем 29,7 против 24,5 в Швеции, 17,3 в Германии, 9,6 в Великобритании. В мировом табеле о ранге конкурентно учитывающем 300 различных критериев, Франция на 30-м месте, за чехами и тайландцами. Франция теряет долю на мировых рынках, с 2004 года у Франции отрицательное сольдо в торговле и она не смогла извлечь выгоду из экономического бума в Азии.
3. Малые предприятия
Очень низкие показатели у небольших предприятий, их становится меньше, они неохотно нанимают работников и не вкладывают деньги в исследования.
4. Finances publiques
Огромные долги у социальных служб, и по этому показателю Францию обгоняют только Германия и Италия. Только на выплату процентов по этим долгам уходит размер бюджета сельского хозяйства, министерства иностранных дел, телерадио, культуры, министерства внутренних дел и образования вместе взятых. Обязательные социальные отчисления самые высокие после Швеции и количество функционеров постоянно растет.
5. Продолжительность рабочего дня
Во Франции она скандально низкая, за счет 35-часовой рабочей недели и длинного отпуска. По этому показателю Франция на 53-м месте в мировом табеле о ранге.
6. Занятость.
Молодые и пожилые очень часто испытывают трудности при трудоустройстве, хуже показатели в этом только у Италии.
7. Пенсионная система
Она нуждается в реформах, без них к 2040 году будет нечем платить пенсии, а к 2050 году долги пенсионного фонда составят больше 90 миллиардов евро.
ФРАНЦИЯ - СИЛЬНЫЕ СТОРОНЫ .
1. Демография.
По рождаемости Франция занимает второе место (из 10 классированных стран). На первом месте США, Россия на 5-м.
Причем резко возросло число рождений в одной семье (среднее число детей 2 против 1,66 в 1992 году). Плюс свою лепту вносит иммиграция. Но ее доля существенно снизилась, хоть и составляет четверть в приросте населения (для сравнения - в США этот показатель 80%).
2. Инфраструктура.
Высокий технический уровень, подкрепляемый относительно высокой энергетической независимостью (за счет того, что 78 процентов электроэнергии производится на ядерных реакторах). К тому же Франция привлекает иностранных инвесторов даже больше, чем Китай: по этому показателю Франция третья после США и Великобритании.
3. Здравоохранение.
Система здравоохранения признана во Франции лучшей. На втором месте - Италия, на треьем - Мальта, на четвертом - Сингапур. Франция - вторая страна по продолжительности жизни после Японии. Во Франции ожирение еще не превратилось в национальную эпидемию, как во многих других странах (США, Великобритания, Германия, Испания, Италия) и идет весьма успешная борьба со СПИДом (число заболеваний снизилось с 5775 в 1994 до 1121 в 2005).
4. Социальная защищенность.
Во Франции самый высокий процент отчислений на социальные нужды, уровень бедности снизился с 17,9 процентов в 1970 до 12 в 2003, относительно низкое расслоение общества (4,2 против 6 в Греции, 5,6 в Италии, 5,3 в Великобритании, 5,1 в Испании и 4,4 в Германии).
5. Крупные предприятия.
Франция получила неплохие девиденды от глобализации: во многих областях первые строчки крупнейших предприятий принадлежат французам (косметика, строительство, аэронавтика, молочная промышленость, супермаркеты, аптеки, страховки и т.д). Во Франции больше фирм с мировым именем, чем в США, и прибыли их взлетели в последнее время.
6. Сельское хозяйство.
Во Франции сельское хозяйство развивается, и она на третьем месте в экспорте сельскохозяйственных продуктов (после Голландии и США).
7. Туризм
В этой области Франция лидирует с гигантским отрывом - 75 миллионов туристов в год. Для сравнения, вторая по посещаемости страна (Испания) насчитывает всего 53,6 миллиона туристов в год.
8. Сфера luxe - роскоши.
Здесь тоже Франция однозначный лидер с 34% рынка. 20% - Италия, 14% - США, 6% - Швейцария.
9. Окружающая среда.
Вложения в ее охрану не даром - Франция меньше других стран загрязняет окружающую среду выхлопами, и по экономии энергии ее обошла только Великобритания. Франция наращивает массу лесов, многие регионы увеличили площадь лесов до 80 процентов за 50 лет (и нигде этот показатель не уменьшился).
Объяснение:
3 1476 р. Іван III припинив виплачувати данину Орді. А 1480 р. майже безкровно закінчилося протистояння росіян і ординських військ біля однієї з приток Оки - "стояння на Угрі", визначивши остаточне звільнення Русі від васальної ординської залежності.
Іван став фактичним творцем Московської держави. Саме він заклав основи російського самодержавства, не тільки значно розширивши територію країни (до її складу увійшли землі марі, мордви, комі, карелів та ін.), а також укріпив її політичний устрій і державний апарат, значно зміцнив міжнародний престиж Москви.
Падіння Константинополя під ударами турків 1453 р. і одруження Івана III на візантійській принцесі Софії Палеолог 1472 р. дозволили великому московському князеві проголосити себе наступником візантійських імператорів, а Москву - столицею усього православного світу.
Це знайшло відображення в концепцїї "Москва - третій Рим", сформульованій на початку XVI ст. Державним гербом Московської держави став (як у Візантії) двоголовий орел, а сам великий князь 1485 р. йменувався великим государем всієї Русі.
Прагнучи подолати феодальну знать, Іван III послідовно формував систему служилих станів. Бояри, присягаючи на вірність великому князеві, завіряли свою вірність особливими "клятвеними грамотами". Московський государ міг позбавляти їх державних посад, конфісковувати вотчину.
За Івана III запроваджено помісну систему - дарування служилим людям (дворянам) у володіння на правах неуспадкованої особистої власності вільних земель (маєтків) за несення військової або цивільної служби. Таким чином, у Московській державі склалися, крім удільної, три системи землеволодіння: державна, що включала двірцевий великокнязівський уділ, церковно-монастирська та помісна.
Поступово ускладнювались функції державного управління. З'явилися посади казенного дяка - керівника Казенного двору - і піддячих, що відали діловодством. З кінця XV ст. сформувалася Боярська дума - вищий державний консультативний орган при государі. У Думу крім московських бояр входили також колишні удільні князі.
З метою централізації та уніфікації судово-адміністративної діяльності 1497 р. було запроваджено новий збірник законів - Судебник, що встановив єдині податкові норми, загальний порядок ведення слідства і суду. Судебник Івана III передусім захищав життя і власність феодала-землевласника.
Судебник обмежував право селян йти від свого феодала на інші землі суворо певним терміном - за тиждень до осіннього Юр'ївого дня (26 листопада) і впродовж тижня після нього з обов'язковою виплатою "пожилого".
Чинність Судебника означала початок прикріплення Селян до землі.
У XVI в. тривав процес розширення території Московської держави. Після перемоги над Литвою 1503 р. до Москви відійшли землі за верхньою течією Оки, вздовж берегів рік Ясен, Сож і Дніпра. Усього до складу Московської держави увійшло 25 міст і 70 волостей. 1610 р. було ліквідовано самостійність Пскова, а 1514 р., після чергової війни з Литвою, до Москви відійшов Смоленськ. Нарешті, 1521 р. припинило своє існування Рязанське князівство.
Таким чином, територія країни збільшилася настільки, що вона перетворилася на найбільшу державу Європи.
З кінця XV ст. "Московія", як раніше її називали іноземці, почала іменуватися Росією.
в соседской используется производящий труд.
в родовой присваивающий труд
соседская община возникновению государства