М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Emmz
Emmz
22.10.2020 21:14 •  История

Прочитай адаптированный фрагмент из научного труда Шокана Уалиханова «О состоянии Алтышара или шести восточных городов китайской провинции Нан-Лу» (в Малой Бухарин), выбери три пункта о жизни и хозяйственной деятельности местного населения. Верных ответов: 3 «Многие реки текут из гор. Без этих рек эти земли были бы бесплодными». «Есть только одна дорога из Китая в Кашгарию. Это хорошо развитая, оснащенная дорога, а проживающие вдоль дороги кашгарцы выполняют роль почтальонов». «Погода хорошая, местные жители любят свежий воздух, который также благоприятен и для иностранцев. Зима недолгая, снега мало». «В этой стране... выращивают виноград, хлопок, зерно и дыни». «...Кашгария – это песчаная Сахара, замкнутая с трех сторон высокими горами, а с четвертой восточной стороны пустыней Гоби». «Наиболее благоприятным для дорожного сообщения внутри пограничных горных хребтов является Тянь-Шань. Через горы проходят три дороги».

👇
Ответ:
Hennessy777
Hennessy777
22.10.2020

«В этой стране... выращивают виноград, хлопок, зерно и дыни».

«Есть только одна дорога из Китая в Кашгарию. Это хорошо развитая, оснащенная дорога, а проживающие вдоль дороги кашгарцы выполняют роль почтальонов». А 3 не знаю

Объяснение:

4,6(35 оценок)
Ответ:
Роорш
Роорш
22.10.2020

3.«Наиболее благоприятным для дорожного сообщения внутри пограничных горных хребтов является Тянь-Шань. Через горы проходят три дороги».

Объяснение:

4,6(64 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Zeff
Zeff
22.10.2020

в поясненні ⬇️⬇️⬇️

Объяснение:

1. Під кінець Другої світової війни на території Китаю яка була не окупована Японією існувало два уряди: підтримуваний США гомінданівський уряд Чан Кайші в Чунціні і комуністичний уряд Мао Цзедуна у Яньані. Після закінчення Другої світової, проблема двовладдя в країні так і не вирішилася, протиріччя між двома урядами росли. Сполучені Штати Америки намагалися врегулювати цю проблему та об'єднати Китай, але це не призвело до бажаного результату.

Уряд Чан Кайші мав перевагу над урядом Мао Цзедуна, його підтримували США, була перевага в численності та озброєнні армії, тому вони вирішили силою підпорядкувати собі весь Китай. У липня 1946 року почався наступ на комуністів, перші перемоги на фронті змінилися поразками економічне становище погіршувалося, почалася інфляція. Комуністи, суттєво зміцнивши свої сили, розпочали контрнаступ із долини Хуанхе в напрямку до Янцзи. Упродовж 1947-1948 років становище гоміндану суттєво погіршилося, натомість комуністи посилювали свою владу. На прикінці весни 1949 року армія гомінданівців почала розвалюватися, щоб легітимізувати свою владу, комуністи (КПК) скликали в Пекіні 21 вересня 1949 р. Народну політичну консультативну раду яка обрала Центральну народну урядову раду на чолі з Мао Цзедуном. На великому мітингу на площі Тяньаньмень 1 жовтня 1949 р. Мао Цзедун проголосив створення Китайської Народної Республіки.

2. Після закінчення громадянської війни комуністине правительство зіткнулося з наслідками цієї війни. В той час Китай на 90% був аграрною країною, якій конче була потрібна модернізації. Опираючись на результати першої п'ятирічки Мао Цзедун та його прибічники найшли іб вирішити проблему застарілості обладнання та відсутність кваліфікаційних робітників, опираючись на марксистську теорію — провести колективізацію, також вони відсутність професіалізму підмінити ентузіазмом. Замість сільськогосподарських кооперативів створювались "народні комуни", які об'єднували по 20 тис. селян, в цих комунах все знаряддя та ділянки належали всім порівну, життя селян було жорстко регламентоване. На рахунок промисловості, було вирішено прискорити індустріалізацію, в країні був розгорнутий масовий рух за збільшення виробництва сталі та чавуну.

"Великий стрибок" потерпів крах — промисловість і сільське господарське виробництво скоротилось. Він вважається однією із найбільших соціальних катастроф ХХ ст. від нього, за приблизними підрахунками 20-40 млн осіб.

Здається правильно, хоча можливо не точно. Надіюсь, що допоміг.

4,8(1 оценок)
Ответ:
arsenteva220103
arsenteva220103
22.10.2020

Іван Виговський походив з української православної шляхти. І як багато її представників, перебував на службі Речі Посполитої, не забуваючи рідної віри та мови. Змолоду вчився в Київській академії. Помираючи, старий гетьман Богдан Хмельницький заручився обіцянкою старшини, що його наступником буде Юрій Хмельницький, проте гетьманський син не був достатньо визначною особистістю й не був популярним у колах старшини. Окрім того, можновладці не дуже хотіли, щоб гетьманський уряд став спадковим. Тому 1657 року на козацькій раді у Чигирині новим гетьманом було обрано Івана Виговського. Він продовжував передсмертні задуми покійного гетьмана про послаблення зв'язків з Москвою та укладення союзу із західним державами Швецією. Трансільванією. Одночасно новий гетьман намагався покласти край анархії, що витворилася в Україні та створити керівну верству з освічених, достатньо заможних людей, які мали б національну свідомість, дбали про державні інтереси. Виговський хотів посилити її шляхетськими елементами, котрі б разом із заможними козаками утворили нову національну еліту, на яку мала б спиратися держава. Правовою підставою нової державності мала стати угода з Польщею, укладена 16 вересня 1658 року в Гадячі. Гадяцький договір — угода, укладена з ініціативи гетьмана Івана Виговського між Річчю Посполитою і Гетьманщиною, що передбачала входження останньої до складу Речі Посполитої під назвою «Великого Князівства Руського» як третього рівноправного члена двосторонньої унії Польщі і Литви. Передбачалася також ліквідація Берестейської унії. Основні перетворення, однак, так і залишилися на папері, оскільки польський Сейм ратифікував договір у сильно урізаному вигляді, скасувавши його головні положення. Угода не була прийнята українським суспільством за багатьма причинами. Найважливіші з них це — залишення у складі Польщі Волинського, Белзького і Подільського воєводств, повернення прав на маєтності шляхті, яка була змушена покинути свої володіння у попередні роки, а також висока вірогідність війни з православним Московським Царством. Проте треба було мати вільні руки в боротьбі з основним суперником -- Москвою, тому Виговський пішов на підписання Гадяцької угоди, яка так ніколи не була впроваджена в життя. Незалежницька політика Виговського занепокоїла царський уряд. Почалися бої. В травні 1659 року відбулася битва під Конотопом. Московське військо було розгромлене. Московським аґентам вдалося поширити ворожнечу до гетьмана серед старшини. Проросійськи налаштовані кола старшини та козацтва саботували війну, бо на їх думку Виговський «продав Україну полякам» . Москалі використали Юрія Хмельницького, довкола якого почала гуртуватися опозиція. Бачачи занепад своїх планів і не бажаючи розпалювати ворожнечу, Іван Виговський у жовтні 1659 добровільно склав булаву та виїхав до Польщі, гетьманом було обрано Юрія Хмельницького. Москалі стероризували нового гетьмана.

4,6(49 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ