Відповідь:
Пояснення:
Гуситський рух - збройна боротьба чеського народу проти католицької церкви, феодального гноблення та німецького засилля у XV ст.
Передумови й причини
Німецька мирна колонізація чеських земель (з XII ст.) сприяла економічному зростанню країни; німці панували у промисловості , торгівлі й міському самоврядуванні.
Посилення позицій католицької церкви (великі земельні володіння, симонія, вилучення більшої частини десятини на користь Риму, продаж індульгенцій).
Зростання незадоволення чехів католицькою церквою та німецьким пануванням.
Привід: страта Яна Гуса за звинуваченням у єресі в 1415 році; його послідовники називали себе гуситами.
Ян Гус (1371 - 1415 рр.) - чеський проповідник, професор Празького університету.
Погляди Яна Гуса
Церква має повернутися до "євангельської бідності".
Єдиний авторитет у справах віри - Святе Письмо, а не накази пап і рішення церковних соборів.
Засуджував симонію і продаж індульгенцій.
Усі християни, а не тільки духовенство, мають причащатися і вином, і хлібом.
Богослужіння мают відбуватися чеською мовою.
Основні течії гуситського руху
Чашники
Символ - чаша для церковного вина.
Склад: міська верхівка, середнє духовенство і рицарство, професори університету.
Вимоги
Позбавити католицьку церкву земель.
Запровадити відмову від власності для духовенства.
Здійснювати причастя мирян хлібом і вином.
Таборити
Названі за місцем розташування укріплення на горі Табор.
Склад: дрібне дворянство, міська біднота, бідне духовенство, селяни.
Вимоги
Позбавлення церкви влади і власності.
Переведення церковних служб на чеську мову.
Скасування приватної власності і створення царства справедливості.
Результати й наслідки гуситського руху
Наприкінці XV ст. у Чехії співіснували католицька і незалежна від Риму християнська гуситська церкви.
Покінчено з німецьким засиллям.
Створено умови для розвитку чеської мови і культури.
Гуситські війни стали прологом для європейської Реформації XVI ст
Основными партнёрами сарматов на внешнеполитической арене были племена маргитов и либертатов. За время правления великого хана сарматов Ежи с ними была налажена широкая торговля, введена единая на три государства валюта «капча», заключён военный союз, который позже получит название «союза Нариманского пролива».
С государством дугитов у них всегда были напряжённые отношения, небольшие перемирия часто сменялись длительными конфликтами. Так, в ходе кропопролитной третьей сармато-дугитской войны было истреблено 40 % всех сарматов.
Племена рудитов, коммитов и сионитов всегда были врагами сарматов. Великий хан Ежи за долгие 40 лет своего правления успел развязать с ними 14 войн, в ходе которых контроль над Нариманским проливом 88 раз переходил из одних рук в другие.
Таким образом, сарматы являлись одним из доминирующих государств в регионе, в значительной мере определявших внешнюю политику соседних стран.
Объяснение:
Внешняя политика:
В 883-885 гг. совершил несколько успешных походов по захвату славянских племен, тем самым расширяя владения, подвластные Киеву. Важнейшим событием стал поход на Византию в 907 г. Князь собрал для этого похода огромное по тем временам войско (по некоторым сведеньям до 80 тыс. человек). Византия, несмотря на оборонительные хитрости греков, была захвачена, пригороды – разграблены.