Визрівання передумов скасування кріпацтва. Скасування кріпацтва в Західній та Східній Україні. Економічний розвиток у пореформений період
Наприкінці ХVІIІ ст., після поділу Польщі, більша частина українських земель увійшла до складу Російської імперії. Східна Україна тих часів поділялася на такі частини: Лівобережжя (Чернігівська і Полтавська губернії), Правобережжя (Київська, Подільська і Волинська губернії), Слобожанщина (Харківська губернія) та Новоросія (південна, або степова, частина, Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії). Кожна з цих частин мала свої особливості в розвитку економіки. Так, на Лівобережжі та Слобожанщині переважали дрібні та середні поміщицькі господарства, які використовували працю кріпаків, що гальмувало розвиток капіталізму. На Правобережжі та в Степовій Україні переважали великі латифундії; ця обставина сприяла розвитку капіталістичних відносин. Особливо це стосується Степової України, де був найнижчий процент кріпаків. Перед реформою 1861 p. він становив у Правобережній Україні, де кріпацтво існувало з давніх часів, 58% загальної кількості населення, в Лівобережжі — 35%, у Південній Україні — 25%; пересічно по всій Україні 40% населення становили покріпачені селяни. Найменше їх було в Таврійській губернії — 6%.
У першій половині XIX ст. тривав процес розкладу пануючих феодально-кріпосницьких відносин і розвитку капіталістичних відносин. Розвивалася промисловість, зростала кількість міст і міського населення, розвивався внутрішній ринок, розширювалися зв’язки із зовнішнім ринком — усе це збільшувало попит на товарну сільськогосподарську продукцію. Поміщики дедалі більше втягувалися в товарно-грошові відносини: вони збільшують посівні площі, знеземлюють селян, розширюють урочну систему, купують свій більш досконалий сільськогосподарський реманент. Деякі поміщики намагалися раціоналізувати своє господарство: переймали досвід передових господарств, запровадили досягнення агрономії і агротехніки, переходили до багатопілля, застосовували найману робочу силу. Проте більшість їхніх спроб закінчувалася невдало.
Намагаючись підвищити прибутковість господарств, поміщики розширювали посіви технічних культур: коноплі, тютюну, льону. З 20-х років ХІХ ст. починають культивувати посіви цукрових буряків. Це було дуже вигідно: десятина землі, засіяна цукровими буряками, давала прибуток у чотири рази більший, ніж десятина пшениці.
У поміщицьких маєтках розводили коней, велику рогату худобу, овець. Особливу увагу приділяли вирощуванню тонкорунних овець. У 1850 р. в Україні налічувалося близько 10 млн голів овець, з них майже половина тонкорунних.
Збільшувало прибутки поміщиків і промислове підприємництво. В маєтках будувались гуральні. Горілку продавали на місці і вивозили. Поміщики відкривали власні шинки, деякі з них мали до 20 шинків і більше. З 20-х років ХІХ ст. поміщики почали будувати цукрові заводи. Проте і в цукроваріння, і в суконну промисловість почав пробиватися купецький капітал.
Объяснение:
Крепостное право:
Считалось, что крепостное право должно быть отменено.
Земля:
По Конституции, земли должны были быть сохранены за помещиками.
Сословия:
Должны быть сохранены.
Государственное устройство:
По Конституции, Российская империя должна была быть конституционной монархией. Обязательным было наличие двупалатного парламента, где верхней палатой была бы Державная Дума, а нижняя палата – Верховная Дума, и была бы палата народных представителей – Народным вече – это все законодательная власть, исполнительная власть осуществлялась бы императором.
Административное деление:
Административно-территориальное деление России должно было представлять собой федерацию, которая состояла бы из 15 держав.
Права:
Конституция Муравьева регламентировала введение гражданских прав и свобод.
Форма правления:
Конституционная монархия.
Избирательное право:
Всеобщее, но при наличии цензов: гендерный ценз, возрастной ценз, имущественный ценз, ценз на образование.
Русская правда ПестеляКрепостное право:
Крепостное право должно быть отменено.
Земля:
Земля должна быть как общественной, так и частной.
Сословия:
Сословное деление должно было быть ликвидировано.
Государственное устройство:
Государственное устройство основано на разделении властей, где исполнительная власть была в руках Державной Думы, законодателная – в руках парламента – Народного вече.
Административное деление:
Унитарная республика.
Права:
В Конституции провозглашались гражданские свободы, а контроль за соблюдением конституции должен был осуществлят Верховный собор.
Форма правления:
Согласно Русской правде, Россия должна была быть республикой.
Избирательное право:
Всеобщее при наличии гендерного и возрастного цензов.