ответ:Історіографія як історія історичної науки
Українська історіографія - спеціальна галузь історичної науки, яка вивчає тенденції розвитку історичних знань, української історичної думки, діяльність наукових осередків та центрів історичної науки, внесок визначних українських істориків у збагачення історичних знань не лише з історії України, але й світової історії.
Як галузь науки українська історіографія склалася на рубежі ХІХ-ХХ ст. Це було зумовлено, з одного боку, розвитком самої історичної науки в Україні, постійною потребою підсумовувати її здобутки, визначати стан дослідження тих чи інших епох, проблем, подій, явищ і окреслювати перспективи подальшого нарощування історичних знань. З другого боку, стимулом розвитку української історіографії були ріст національної свідомості, наростання національно-визвольного руху.
Відкриття українських університетів у Києві та Кам'янці-Подільському, діяльність Таємного українського університету у Львові, часткова українізація Харківського, Одеського університетів, створення інших вузів супроводжувались запровадженням до навчальних планів курсів історіографічної проблематики. Стимулом до виокремлення української історіографії як навчальної дисципліни в Україні було повернення в 1924 р. М. Грушевського до Києва, створення під його керівництвом низки історичних установ у структурі ВУАН, В 1959 р. з'явився навчального посібника під назвою «Українська історіографія» професора М. Марченка. Знову вилучили термін «українська історіографія» 1960-1980-х рр.
Тільки в умовах незалежної України у навчальних планах історичних факультетів виділено українську історіографію як окрему дисципліну.
Объяснение:
ответ: Кочевники занимались скотоводством(это выгодно в плане того,что есть и молоко,и мясо,и одежда), следовательно, у них была одежда из шкур зверей(по большей части), а не из каких-либо тканей.Одежда и обувь шились, как правило, из кожи, шерсти и меха. Они не уделяли одежде большого внимания, не заботились о её красоте; она мало чем отличалась от боевой. Главная характерная черта их одежды - надёжность. Даже у женщин была брючная одежда (не юбки, платья или сарафаны, а состоящие из двух двух штанин брюки).
Объяснение:
В 1301 году основавшая венгерское государство династия Арпадов прервалась. Последовавшая борьба за престол, продолжавшаяся до 1323 г. серьезно сократила возможности Венгрии влиять на обстановку в прилегающих к ней румынских областях. Геополитическое окно возможностей начало открываться, и на сей раз, румыны воспользовались случаем.
Венгерская междоусобица дала возможность правителю долинного княжества Арджеш по имени Басараб объединить под своей властью земли между Дунаем и Карпатами. Имя у основателя валашского государства половецкое («отец» и «господин» по-тюркски), что наводит на мысль о том, что создание княжества стало частичным реваншем половецких вождей за поражение, понесенное ими в происшедшей в 1280-х годах войне с коалицией венгерских аристократов. Этот князь начал править в Арджеше около 1310 г. Первой столицей Валахии стал центр этого княжества Куртя де Арджеш, но на рубеже 14 и 15 веков резиденцию князей перенесли в соседнюю долину, в Тырговиште. О дальнейшей деятельности Басараба известно весьма мало, но к 1330 г., он был правителем земель простиравшихся от Олтении почти до низовьев Дуная, обладателем богатой казны и предводителем сильной армии. Местные вожди были либо покорены силой оружия, либо достигли договоренности. Последнее произошло в отношении самой крупной области нового государства – Олтении, которая сохранила некоторые признаки автономии на протяжении еще нескольких веков валашской истории.