Тривале перебування при царському дворі на перших ролях сприяло зростанню не тільки економічної могутності, але й політичних амбіцій графа К. Розумовського. Численні нагороди та титули породили у нього бажання встановити спадкоємне гетьманство.
Наприкінці 1763 р. гетьман розіслав у всі полки ордери, скликаючи до Глухова всіх старшин, включно до сотника, на Генеральну Військову раду. Головним питанням, яке обговорювалося на цій раді, було запровадження спадкового гетьманства за родом Розумовських.
Після тривалих і запальних дебатів присутні на Глухівській раді виробили 23 пункти, які мали увійти до майбутнього прохання на ім’я російської цариці. На їх основі генеральний писар В. Туманський разом з гадяцьким (А. Крижанівський) та миргородським (Ф. Остроградський) полковниками склали чолобитну для подання імператриці Катерині ІІ. До того ж гетьманом було відправлено з таємною місією до митрополита Київського Арсенія Могилянського та архімандрита Успенської Києво-Печерської лаври Зосима Вальковича старшого канцеляриста Генеральної Військової Канцелярії Туманського (брата генерального писаря), щоб обговорити задуману Розумовським справу. Кирило Григорович розумів, що успіх справи залежить також від її підтримки вищим духовенством.
Передумови й причини:
Недотримання польським королем обіцянок, які він давав козакам напередодні Хотинської війниМасове покозачення селян і міщан, які через погіршення умов життя не визнавали місцевої адміністрації та проголошували себе козакамиНевдоволення реєстровців розоренням їхніх господарств панами під час перебування козаків у походахЗаборона польскої влади козакам здійснювати походи проти татар і турків5.Наполягання запорожців на скасуванні Берестейської унії та узаконенні православної церкви.
1625р.- повстання під проводом Марка Жмайла на Подніпров`ї. Початок переговорів та обрання новим гетьманом поміркованого М. Дорошенка. Результатом переговорів стала Куруківська угода.
1630р. - Перший великий козацький виступ під проводом Тараса Федоровича( Трясила), що мав характер національно-визвольної боротьби.
Вирішальна битва - під Переяславом.
Визначна подія - "Тарасова ніч".
Неспроможність поляків здобути перемогу над повстанцями та укладення Переяславської угоди. Відмова Т. Федоровича від угоди з поляками та підписання договору новообраним гетьманом А. Конашевичем-Бутом.
1635р. - причина- прийняття сеймом Речі Посполитої постанови "Про припинення козацького свавілля". Зруйнування Кодаку козаками на чолі з І. Сулимою. Оточення Кодаку польськими військами; захоплення І. Сулими загоном реєстровців, які проникли у фортецю, його страта у Варшаві.
1637-1638рр. - причина- "чистка" козацтва польським гетьманом М. Потоцьким. Ватажок повстанців - Павло Бут(Павлюк). грудень 1637р.- поразка повстанців під Кумейками, страта П. Бута та інших козацьких лідерів у Варшаві. весна 1638р. - продовження боротьби новообраним гетьманом нереєстрового козацтва Яковом Острянином та перемога у квітні того ж року під Говтвою. травень 1638р- поразка під Лубинами. Продовження боротьби на чолі з новообраним гетьманом Дмитром Гунею та поразка повстанців.
Причини поразок
стихійність, відсутність ретельної підготовки;локальність виступів, відсутність єдиного лідера,схильність старшини та реєстровців до переговорів, а не до рішучих воєнних дійперевага польскої армії у стратегії та озброєнні.
