Объяснение:
Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 р. у м. Холмі (тепер місто Хелм на території Польщі). Походив, як пише він у своїй біографії, з бідної родини Грушів (пізніше Грушевських), що гніздилася в Чигиринському повіті. Були це переважно дячки й паламарі. Дід Михайла, Федір, переїхав свого часу під Київ, у село Лісники, що до батькові Грушевського, Сергію Федоровичу, здобути освіту і присвятити себе педагогічній діяльності.У наш час Михайла Грушевського беззастережно вшановують як видатного науковця – автора фундаментальної багатотомної праці «Історія України-Руси». Він не лише дослідив українську історію, а й запропонував нову історичну концепцію, в якій обґрунтував окремішність української історії від російської. Останні три роки життя, проживаючи в Москві, Грушевський як академік АН СРСР працював над "Історією України-Руси". І сьогодні цей твір - найповніша історія нашої держави.
Помер Михайло Сергійович раптово, 25 листопада 1934 p., на 68-му році життя в Кисловодську, де він перебував на відпочинку в санаторії. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Його ім'я присвоєно Інституту української археографії та джерелознавства НАН України.
Цьому сприяв і аграрний переворот XVI — XVII ст., внаслідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське господарство. Англійські фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи агротехніку і агрокультуру. Поширилася сівозмінна система, травосіяння. Широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому. Зовнішньо-економічні передумови промислового перевороту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну-Державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість.
Объяснение:
надеюсь
2.«Варя́г» — бронепалубный крейсер России в 1901—1904 годах. Участник боя у Чемульпо (1904). 9 февраля капитан «Варяга» Всеволод Фёдорович Руднев получил от Уриу ультиматум: до 12 часов покинуть порт, иначе русские корабли будут атакованы на рейде. Руднев решил прорваться с боем в Порт-Артур, а в случае неудачи взорвать корабли. «Варяг» получил, по разным данным, от 7 до 11 попаданий, в том числе одну пробоину площадью 2 м² у ватерлинии, что послужило основанием для возвращения в Чемульпо и последующего уничтожения корабля. После своза команды на нейтральные корабли, «Варяг» был затоплен путём открытия кингстонов.
3. Противоборство России и Японии на Дальнем Востоке в 1904 году. Бой под Порт-Артуром. Сражения у Чемульпо, в Желтом и Японском морях, у Урусана.
4.Причины поражения: неподготовленноть к войне
потеря времени на переброски войск с Запада.
слабое командование, недооценка сил противника
несостоятельность самодержавия в области внутренней и внешней политики.
Условия:
1. Признание свободы действий Японии в Корее.
2. Отвод российских войск из Маньчжурии.
3. Передача Японии Ляодунского полуострова и Южно-Маньчжурской железной дороги (ЮМЖД).
4. Уплата Россией военных издержек.
5. Передача Японии интернированных ею российских судов. 6. Присоединение к Японии Сахалина (оккупированного японскими войсками накануне открытия конференции в Портсмуте). 7.Ограничение российских морских сил на Дальнем Востоке. 8.Предоставление Японии права ведения рыболовства вдоль российского побережья.