Відбуваються значні зміни в державному механізмі. Ліквідовуються станово-представницькі органи, натомість зявляється складна, розгалужена система органів, наповнена чиновниками-дворянами. В цей період також відбувається суттєвий розвиток права. Видається багато значних законів, систематизується законодавство. Хоча нового загально уложення створено не було, створюються кодекси - військово-карний, процесуальний.Створюються також і органи поліцейського управління. 1718 р. в Петербурзі була запроваджена посада генерал-поліцмейстера. Окремими вулицями завідували старости. Кожний десяток дворів контролювався десятським. Нова система яка полегшувала збір податків, фіскальний та поліцейський нагляд.Була затверджена посада віце-губернатора, який був помічником губернатора і разом з тим очолював Казенну палату - орган місцевого фінансового врядування. Діяльність органів місцевого самоврядування потрапила під вплив дворянського самоврядування (у XVIII сторіччі російське шляхетство, тобто бояри, дворяни, діти боярські, уніфікувалося і стало називатись дворянством).Зібрання обирали "предводителів дворянства", які користувалися величезною владою, стверджуючи диктатуру дворянства. Недарма єлизаветинсько-катерининську Росію називали "дворянською імперією".
Объяснение:
Відповідь:
Відбуваються значні зміни в державному механізмі. Ліквідовуються станово-представницькі органи, натомість зявляється складна, розгалужена система органів, наповнена чиновниками-дворянами. В цей період також відбувається суттєвий розвиток права. Видається багато значних законів, систематизується законодавство. Хоча нового загально уложення створено не було, створюються кодекси - військово-карний, процесуальний.Створюються також і органи поліцейського управління. 1718 р. в Петербурзі була запроваджена посада генерал-поліцмейстера. Окремими вулицями завідували старости. Кожний десяток дворів контролювався десятським. Нова система яка полегшувала збір податків, фіскальний та поліцейський нагляд.Була затверджена посада віце-губернатора, який був помічником губернатора і разом з тим очолював Казенну палату - орган місцевого фінансового врядування. Діяльність органів місцевого самоврядування потрапила під вплив дворянського самоврядування (у XVIII сторіччі російське шляхетство, тобто бояри, дворяни, діти боярські, уніфікувалося і стало називатись дворянством).Зібрання обирали "предводителів дворянства", які користувалися величезною владою, стверджуючи диктатуру дворянства. Недарма єлизаветинсько-катерининську Росію називали "дворянською імперією".
Пояснення:
Смерть императора Петра I в 1725 г. привела к длительному кризису власти. По образному выражению В.О. Ключевского, этот период нашей истории получил название «дворцовых переворотов». За 37 лет от смерти Петра I до воцарения Екатерины II (1725–1762) трон занимали шесть царствующих особ, получавших престол в результате сложных дворцовых интриг или переворотов.
В исторических исследованиях период второй четверти – середины XVIII в. определяется как «эпоха временщиков», «период политической нестабильности». Из 37 лет непрерывной чехарды власти 32 года приходилось на правление женщин, а если учитывать царствование Екатерины II, то в течение XVIII столетия в Российской империи после смерти Петра Великого 64 года власть в государстве находилась в руках женщин.
В истории русского государства началась своеобразная эпоха женщин-императриц. Это было время жены Петра I Екатерины I, курляндской герцогини Анны Ивановны, Анны Леопольдовны (племянницы Анны Ивановны, правнучки царя Алексея Михайловича), дочери Петра I Елизаветы Петровны и Екатерины II. При этом из всех четырех императриц только Анна Ивановна получила свою власть законным путем. Остальные взошли на престол в результате гвардейских военных переворотов, сопровождавшихся арестом, а подчас и убийством прежних правителей, расправой над их фаворитами и сторонниками. Несомненно, все императрицы по-разному проявили себя как политики. Одни опирались на фаворитов и временщиков, другие - на гвардию, третьи - на личную мудрость и правительственные учреждения, на европейский опыт.