У скликаному в липні 1848 p. австрійському парламенті інтереси українців представляли 39 депутатів (27 з них селяни). Депутати від народу виступали за безплатне скасування кріпацтва, поліпшення становища селян, розглядали різні аспекти національних відносин (зокрема, подали петицію, підписану 15 тис. осіб, що містила вимогу поділу Галичини на польську та українську частини).
Наприкінці першої половини ХІХ ст. революційна хвиля, досягнувши свого піку, поступово пішла на спад. За цих обставин абсолютно логічним був наступ реакції - консервативно-охоронницькі сили імперії одну за одною почали відвойовувати втрачені позиції. Вже в березні 1849 p. було розпущено австрійський парламент, невдовзі відмінено конституцію. У нових умовах, коли абсолютизм відновив свої права, Головна Руська Рада виходила за межі жорстко централізованої системи імперії і 1851 р. була розпущена.
ответ:1)Реконки́ста (исп. и порт. Reconquista — отвоёвывание) — длительный процесс отвоёвывания пиренейскими христианами — в основном испанцами и португальцами — земель на Пиренейском полуострове, занятых маврскими эмиратами.
2)Официльной целью Реконкисты было освобождение христианского народа центрального и южнго Пиренейского полуострова от власти мусульман. Такова была единственная цель для участвовавших в войне крестьян и горожан. Однако феодальная знать преследовала и иную цель - создать на завоеванной земле новые владения и править в них.
На Пиренейском полуострове возникли такие государства, как Кастилия, Арагон, Леон, Каталония и другие. В финале Реконкисты большая часть государств объединилась в королевство Испания. Португалия осталась сама по себе.
Реконкисту тормозили разногласия между различными новыми христианскими государствами. Поэтому ее финальный этап не наступил, пока не была создана единая Испания
Объяснение: