Скифы в широком смысле — кочевые народы на территории от причерноморских степей (к востоку от Дуная) до территории современного Китая (провинция Синьцзянь), общими культурными маркерами которых являются звериный стиль в искусстве, набор оружия (короткий меч «акинак», небольшой композитный лук с тонкими стрелами), характерное снаряжение для верховой езды[15].
Часть скифов обитала в степной зоне Северного Причерноморья от Дуная до Дона, именуемой в древнегреческих источниках Скифией[16]. Многие племена и народы были как в союзе со скифами, так и враждебны им.
О скифах известно из сочинений античных авторов (таких как Геродот, Гиппократ, Плиний Старший, Чжан Цянь), археологических раскопок и генетических исследований.
Родственными скифам народами были сарматы[17], саки и массагеты.
В современном обществе о скифах циркулирует множество мифов, большая часть которых появилась в XIX и XX веках[15][18].
За підрахунками деяких істориків, 80 мільйонів людей було б в Україні нині, якби не репресії та голодомори за радянської влади. Політичні репресії - розкуркулення, депортації, "зачистки" серед науковців, письменників, церковних діячів, військовиків, - призвели не лише до кількісних втрат, але й вплинули на світогляд нації.
"Найголовніше зараз Україна. Поставити собі за мету перетворити Україну в найкоротший термін у справжню фортецю СРСР; у дійсно зразкову республіку. Грошей на це не шкодувати", - писав Йосип Сталін у листі до партійного керманича Лазаря Кагановича у серпні 1932 року. Писав тоді, коли в Україні розгортався голод нечуваних масштабів.
