Авгієві стайні У грецькій міфології Авгієві стайні — обширні стайні Авгія, царя Еліди, які протягом багатьох років не прибиралися. Очищені від смороду були в один день Гераклом. Він направив через стайні річку Алфей, води якої і забрали усі нечистоти. Міф цей вперше повідомлений старогрецьким істориком Діодором Сіцілійським. Виниклий звідси вираз «Авгієві стайні» виражає вкрай запущене приміщення, а також справи, що знаходяться у крайньому безладі.
Аврора У римській міфології Аврора — богиня ранішньої зорі. У образній і поетичній мові взагалі синонім ранішньої зорі. Вираз «рожевоперста Аврора» увійшло до літературної мови із творів Гомера. У грецькій міфології їй відповідає Еос.
Антей За грецькою міфологією Антей — велетень, володар Лівії, син бога моря Посейдона і богині землі Геї. Викликав на бій усіх, хто з’являвся у його володіннях, і був непереможним, доки торкався матері-землі. Задушив його Геракл відірвавши від землі. Міф цей наданий грецьким письменником Аполлодором в «Бібліотеці». Образ Антея використовується, коли говорять про силу, якою людина володіє, якщо він пов’язаний з рідною землею, рідним народом.
Аргус, Аргос За грецькою міфологією Аргус — стоокий велетень, уособлення зоряного піднебіння, син Геї. Богиня Гера змусила його стерегти Іо, кохану свого чоловіка Зевса, як він перетворив на корову, щоб вберегти від гніву ревнивої дружини. Гера випрохала у Зевса корову і приставила до неї Аргоса, який пильно стеріг її — лише два ока у нього водночас закривалися, інші булі відкриті і стежили за Іо. Лише Гермесу вдалося його вбити. Гера перенесла очі Аргоса на пір’я павича. Ім’я Аргуса стало прозвиськом для пильного і невсипущого вартового. За іншою легендою, стоокий Аргус втілює зоряне піднебіння.
Аріаднина нитка, нитка Аріадни За грецькою міфологією Аріадна — донька царя Криту Міноса і Пасіфаї. Колі на острів Крит з Афін разом із хлопцями, приреченими на поживу Мінотаврові, прибув царевич Тесей, Аріадна закохалася у нього. Мінотавр знаходився у Лабіринті — палаці з такою кількістю переходів, що із нього було неможливо вибратися. Аріадна дала Тесею клубок ниток, які він розмотував, входячи до Лабіринту. Вбивши Мінотавра, Тесей вибрався з Лабіринту за до розмотаної нитки (Овідій, Метаморфози). У переносному розумінні нитка Аріадни — шляховказівна нитка, можливість, що допомагає вийти із скрутного положення.
Аркадія Аркадія — область в центральній частині Пелопоннесу. У античній літературі і пізніше (головним чином в пасторалях 16—18 ст.) Аркадія зображувалася райською країною з патріархальною простотою устрою. У переносному розумінні — щаслива країна.
П’ята Ахіллеса У грецькій міфології Ахіллес (Ахілл) — один із найсильніших і хоробріших Героїв; він оспіваний в «Іліаді» Гомера. Післягомерівський міф, переданий римським письменником Гігіном, повідомляє, що матір Ахілла — богиня Фетіда, бажаючи зробити сина безсмертним, занурювала його у священні води річки Стікс. Лише п’ята, за яку Фетіда його тримала, не торкнулася води і залишилася вразливою. У цю п’яту Ахілл і був смертельно поранений стрілою Паріса. Звідси виник вираз «п’ята Ахіллеса», що вживається у значенні: слабке, вразливе місце.
Бідний, як Ір У грецькій міфології Ір — один із персонажів «Одіссеї», жебрак, що вступив у бійку з Одіссеєм, коли той під виглядом жебрака повернувся в рідний будинок. У переносному розумінні — бідняк.
Бочка Данаїд, бездонна бочка Данаїди за грецькою міфологією — п’ятдесят доньок царя Лівії Даная, які по велінню батька вбили у шлюбну ніч своїх чоловіків. Тільки одна з них наважилася не послухатися батька. У покарання Данаїди повинні були в Аїді вічно наповнювати водою бездонну бочку. У переносному розумінні — «бочка Данаїд», «робота Данаїд» — даремна і нескінченна праця. Міф про Данаїд вперше викладений римським письменником Гігіном (Байки), проте образ бездонної посудини зустрічається у древніх греків раніше. Лукіан перший використав вираз «бочка Данаїд». Століття Астреї У грецькій міфології Діку Астрея — одна із Ор, богиня справедливості, донька Зевса і Феміди. Діку повідомляла Зевса про усі несправедливості, що творяться на землі. Час, коли вона знаходилася на землі, був щасливим — «золотим століттям». Вона покинула землю в залізному столітті і відтоді під ім’ям Діви сяє в сузір’ї Зодіаку. Прізвисько Астрея (зоряна, небесна), ймовірно, пов’язано з уявленням про те, що істинна справедливість можлива лише на небесах. Вираження «Століття Астреї» вживається в значенні щаслива пора.
Авгієві стайні У грецькій міфології Авгієві стайні — обширні стайні Авгія, царя Еліди, які протягом багатьох років не прибиралися. Очищені від смороду були в один день Гераклом. Він направив через стайні річку Алфей, води якої і забрали усі нечистоти. Міф цей вперше повідомлений старогрецьким істориком Діодором Сіцілійським. Виниклий звідси вираз «Авгієві стайні» виражає вкрай запущене приміщення, а також справи, що знаходяться у крайньому безладі
Творити на свій образ і подобу Вираз із біблійної легенди про створення людини: "І сказав бог: створимо людину на образ наш, на подобу нашу" (Буття, 1, 26). Значення вислову: уявляти, створювати щось, виходячи з власних ідеалів.
Первородний гріх В іудейській і християнській релігіях - гріх Адама і Єви, "перших людей" на землі, що, порушивши заповідь бога, з'їли плід з дерева пізнання добра і зла, чим накликали божий гнів на все людство. Цей вираз набув переносного (іронічного) значення: тяжкий злочин.
Если следовать общепринятой версии, письменность у восточных славян появилась только в 9-10 веках. Якобы никакой письменности в Киевской Руси до 9-10 веков не было и не могло быть. Но этот ошибочный и тупиковый вывод опровергали много раз.
Если мы изучим историю других стран, мы увидим, что в то время как появлялась какая-либо государственная система, обязательно была своя письменность. Если есть государство, но при этом нет письменности, то это усложняет, конечно же, все процессы, происходящие в нем. Как могут в государстве происходить какие-либо процессы без письменности? Вам не кажется это странно? Поэтому мнение, что Кирилл и Мефодий, являются основателями нашей письменности, ошибочно, доказательства этому имеются.
В 9-10 веках Киевская Русь уже являлась государством. К этому времени образовалось много больших, по тем временам, городов, огромных центров торговли, в том числе со многими другими странами. В этих городах жили большое количество разных ремесленников (кузнецов, резчиков по дереву, гончаров, ювелиров), эти мастера изготавливали изделия из металла, глины, дерева и драгоценных металлов на очень высоком уровне, которые вполне могли соперничать с изделиями мастеров из других стран. В крупных городах был представлен широкий выбор всевозможных товаров из других стран. А, значит, внешняя торговля была на высоком уровне. При наличии развитой торговли как заключались договора? Это все доказывает, что появление письменности на Руси произошло еще до появления Кирилла и Мефодия.
Тут также стоит вспомнить Ломоносова, который писал, что славяне имели письменность еще задолго до новой веры. В своих доказательствах он ссылался на древние источники, в том числе на Нестора Летописца.
Имеются письменные источники, где Екатерина Великая рассуждала о том, что древние славяне имели свою письменность еще до христианства и были обучены грамоте в городах и малых поселениях. А она имела блестящее образование для того времени.