Внутрішня:
1.Підтримка англіканської церкви
-Відновлення верховенства королівської влади над церквою 1559 р
-Прийняття в якості основи англіканської церкви нового очищеного кальвіністського віровчення ( «39 статей», 1571 р .; від кальвінізму – абсолютне приречення, святе письмо – єдине джерело віри, від католицизму – вчення про єдинорятівну силу церкви).
2.Проведення політики протекціонізму (підтримки національного виробника).
-утворення торгових кампаній «купців-авантюристів» на акціонерній основі (1554 р. – Московська компанія, після експедиції Уіллобі – Ченслера; 1581 року
1.Підтримка англіканської церкви
-Відновлення верховенства королівської влади над церквою 1559 р
-Прийняття в якості основи англіканської церкви нового очищеного кальвіністського віровчення ( «39 статей», 1571 р .; від кальвінізму – абсолютне приречення, святе письмо – єдине джерело віри, від католицизму – вчення про єдинорятівну силу церкви).
2.Проведення політики протекціонізму (підтримки національного виробника).
-утворення торгових кампаній «купців-авантюристів» на акціонерній основі (1554 р. – Московська компанія, після експедиції Уіллобі – Ченслера; 1581 року – Левантійська компанія 1600 р – Ост-Індська компанія).
-утворення Лондонській біржі (1571)
Зовнішня:
Протистояння з Іспанією.
Війна з іспанським флотом Френсіса Дрейка, Джона Хоукінса.
Відкрита підтримка Англією Нідерландів.
1587 р. – страта шотландської королеви католички Марії Стюарт, як привід для початку військових дій проти Англії з боку Філіпа II Іспанського. Формується флот з 134 кораблів і 20 тис. чол. (ком. – адмірал Медіна Сидонія).
1588 г. – знищення іспанської Непереможної армади. Частково – в артилерійських боях в протоці Ла-Манш Френсісом Дрейком, частково – штормом в Північному морі на півночі Шотландії.
1596-1597, 1599 року – нові напади іспанців на Британські острови
Результат: Іспанія втрачає гегемонію на морі.
2. Захоплення колоній.
1584 – заснування першої англійської колонії Вірджинія сером Уолтером Райлі.
Рабочее и социалистическое движение
Социалистические идеи стали особенно популярны во Франции в конце XIX в. В 1880 г. представители рабочих организаций образовали Рабочую партию Франции. Её программа, созданная на основе учения К. Маркса, призывала к революционному преобразованию общества. Большое участие в формировании этой партии приняли социалисты Жюль Гед и Поль Лафарг.
В 1890-е гг. французские рабочие проводили демонстрации с требованием введения 8-часового рабочего дня. Им также удалось добиться избрания в парламент своих представителей — Ж. Геда, П. Лафарга и Ж. Жореса. В 1905 г. произошло важное событие — создание Объединённой рабочей партии, лидером которой стал выдающийся деятель социалистического движения, учёный, философ, историк, журналист, республиканец и демократ Жан Жорес (1859— 1914). Во Франции не было большего противника войны, шовинизма и реваншизма, чем он.
Колониальная политика
После поражения под Седаном в 1870 г. международные позиции Франции были надолго ослаблены. Их восстановление началось с новых колониальных захватов, прежде всего в Северной Африке. К тому времени завершилось завоевание Алжира, а в 1881 г. был захвачен соседний Тунис. Но вслед за тем французы потерпели тяжёлое поражение в соперничестве с англичанами за Египет. Компенсацию за эту потерю французы начали искать в Марокко. Активная колониальная политика проводилась также на Дальнем Востоке. В 1883-1884 гг. французские войска предприняли завоевание Тонкина (Северный Вьетнам), что привело к войне с Китаем. Тонкин был объединён с захваченными ранее вьетнамскими территориями и с Камбоджей в одну большую колонию — Французский Индокитай. Франция приняла также участие в разделе Китая на сферы влияния, добившись особых экономических прав в китайских провинциях, прилегавших к Индокитаю, и устроив там базу для своего флота.
