ответ
ОСНОВНОЙ ИДЕЕЙ ЯВЛЯЛСЯ ПРОСВЕЩЁННЫЙ АБСОЛЮТИЗМ- правление просвещенного ,образованного ,не ограниченного монарха ,который опирался на систему законов.
Объяснение:
Екатерина 2 -реформатор .В большинстве своём усиляла крепостной гнёт.Все свои идеи она заимствова у других стран,вела переписки с иностранными политиками,писателями и философами. Предпочтала политику ,возвыщаюшую дворянство (золотой век дворянства). Одни из нескольких реформ:
Секуляризация церковных земель.
Новая система местных орагнов власти.
Жалованные грамоты дворянству.
Объяснение:
Сенат Російської імперії, Правлячий Сенат — вищий державний орган, створений російським царем Петром I у період утвердження абсолютизму в Росії. Діяв із 1711 як колегіальний надзвичайний орган для законодавчих і управлінських справ. На відміну від органів з такою ж назвою у Швеції і Речі Посполитій російський Сенат не наділявся парламентськими функціями та був законодорадчим органом. На противагу Боярській думі Сенат став бюрократичним органом із призначуваними чиновниками, діловодним апаратом і підвідомчими установами. При Петрі I структура Сенату була простою: 9 членів з обер-секретарями, які особисто присягали імператорові, із них — рекетмейстер, герольдмейстер, обер-фіскал, генерал-ревізор та ін. До 1722 сенаторами були й президенти колегій.
Сенат Російської імперії
Держава
Flag of Russia.svg Російська імперія
Дочірня компанія (організація, установа)
Ministry of Foreign Affairs (Russian Empire)d
Замінений на
Тимчасовий уряд Росії
Замінив
Боярська рада і Верховна таємна рада
Час/дата припинення існування
1917
CMNS: Сенат Російської імперії у Вікісховищі
Будівля Сенату та Синоду в Санкт-Петербурзі
Не раз роль, місце і компетенції Сенату мінялися. Спершу він перейняв обов'язки Розрядного приказу, займався призначенням на військові та штатські посади, реєстрував служилий стан, щоб той не ухилявся від державної служби, приймав апеляції, а указом «О должности Сената» 1718 отримав право на видання власних указів, зокрема в галузі адміністративного права, яким, одначе, користувався недовго. Петро I, отримавши титул імператора 1721, заборонив Сенату видавати від свого імені загальнодержавні закони. За роки правління Катерини I і Петра II політичне значення Сенату впало, він перестав бути органом нагляду за державним апаратом.
