У середині 30-х років керівництво Комуністичної партії дійшло висновку про необхідність внесення "демократичних" змін до Конституції СРСР 1924 p., а також до конституцій союзних і автономних республік. Вперше це питання було винесене на обговорення у 1935 р. на лютневому Пленумі ЦК ВКП(б). Таким чином намічалося утворити видимість подальшої демократизації державного ладу. Про які вибори до державних органів могло йтися, якщо й після прийняття Конституції 1936 p. ніхто нікого не обирав? У будь-якому виборчому окрузі балотувався лише один депутат, кандидатура якого висувалася відповідним партійним керівництвом. Був підготовлений досить демократичний за зовнішніми показниками проект Основного Закону СРСР, розглянутий на червневому Пленумі ЦК ВКП(б). Проект Конституції було схвалено Президією ЦВК СРСР і винесено на всенародне обговорення. Зовнішньо активно відбувалося воно й на території України.
У підсумку все звелося до загального схвалення проекту Конституції. В умовах терору 30-х років мало хто б намагався критикувати цей проект, який навіть не містив реальних гарантій захисту прав людини.
VIII Всесоюзний з'їзд Рад 5 грудня 1936 р. одноголосно затвердив і ввів у дію нову Конституцію СРСР 1936 p.
Прийняття Конституції Союзу РСР вимагало розробки нових республіканських конституцій, у тому числі й Конституції УСРР. Розробка проекту Конституції УСРР нагадувала процес, який вже відбувався на союзному рівні. 13 липня 1936 p. Президія ЦВК УСРР утворила конституційну комісію, до складу якої увійшли державні та партійні провідники України: Петровський, Косіор, Постишев, Затонський, Любченко, Якір та ін. Наприкінці 1936 p. Президія ЦВК УСРР прийняла проект Конституції, запропонований конституційною комісією, за основу. Після всенародного "обговорення" він був переданий на розгляд Надзвичайного XIV з'їзду Рад УСРР, який відкрився 25 січня 1937 p., ЗО січня з'їзд Рад постановив:
"Проект Конституції (Основного Закону) Української Радянської Соціалістичної Республіки в редакції, поданій Редакційною Комісією З'їзду, затвердити". Одночасно з'їзд дав доручення ЦВК у відповідності з новою Конституцією УРСР розробити й затвердити положення про вибори, а також визначити строк виборів до Верховної Ради республіки.
Конституцію УРСР 1937 p. побудовано у відповідності з Конституцією СРСР 1936 p. Вона майже повністю відбивала союзну Конституцію, відтворювала її принципи, копіювала основні положення. Обидві Конституції мали демагогічний характер і були як би поза часом Численні положення Конституції УРСР, як і Конституції СРСР, особливо про права людини, насправді не діяли. Вони мирно співіснували з репресивною машиною, масовими арештами, розстрілами. Основний Закон за формою був демократичним, але повністю відірваним від реального життя.
На початку була Лютнева Революція, Тимчасовий уряд скинув Миколу 2, тому тимчасовий уряд створив на Україні, фейковий Радянський союз (УРСР) в Харкові, і почала робити Русифікацію, повставати проти Уцр (Української Центральної ради) і відбувся бій, між Уцр Більшовиками і Денікінцями, Це було трикутник смерті, і розбили Уцр, у Уцр була лише надія Піти в зимовий похід і вони пішли в похід з Симоном Петлюрою, нажаль у них нічого не вийшло, Була проголошена СРСР.
Статус України в СРСР був малий, вони немогли керувати територією, Українців Більшовики Розкуркулювали, садили в Концтабори, зневажили Народ. Дуже старався щоб це написати
Конструкция. Впервые говорится о башне в источниках в 1372- 74 гг., и поэтому она считается древнейшей из башен Нижегородского кремля. К воротам башни вел длинный, около 29 метров, шириной 8 метров, мост, который соединял башню с предмостным укреплением. Отводная башня располагалась как бы па островке и была полностью окружена рвом - ответвлением основного рва.
Боевая служба. С момента постройки башня играла роль главного входа в Нижегородский кремль и центрального узла обороны нагорного участка. Вправо и влево из башни вели два выхода, развернутые таким образом, что противник не мог простреливать мост. Выходы из башни были оборудованы подъемными мостами. Один из выходов в XVII веке был закрыт - около него располагался “обруб” - нечто вроде бастиона. На нем были установлены в конце века крупные орудия.
История. В конце XVIII веке и начале XIX века в башне размещалась гарнизонная школа, с 1857 по 1867 г. - архив губернского правления, который посещал, как считают историки, Александр Сергеевич Пушкин, а с 1896 по 1919 г. - художественно-исторический музей. В 1894-96 гг. Дмитриевская башня подверглась реконструкции в ходе переоборудования ее под художественно- исторический музей. В результате реконструкции башня резко выделилась по облику от остальных башен кремля и получила ряд элементов, не свойственных Нижегородскому кремлю (расширенная верхняя часть, наклонные бойницы - машикули).