М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
rpppppppyuv
rpppppppyuv
20.03.2021 18:19 •  История

Напишите красткий пересказ по о рабстве в древнем риме.

👇
Открыть все ответы
Ответ:
nisa89
nisa89
20.03.2021
В 17-18 веках в Англии появились изменения в обществе , появились новые дворяне или джентри . Новые дворяне - предприниматели капиталисты , которые приняли новое общество целью которых было пополнить свой капитал ( заработать денеги )
Старые дворяне - феодалы которые в связи с изобретениями появившимся в Новом времени остались без работы, земли и денег. Джентри или Джентельмены занимались орашенияем . Превращением земли в пастбища для овец . Они поставляли на рынок овечью шерсть , молочные изделия и др.
4,4(46 оценок)
Ответ:
lexa23072003
lexa23072003
20.03.2021
У першій половині ХІХ ст. загальний напрямок російської політики стосовно України визначався поширенням на її територію загальноімперських порядків, підпорядкування її розвитку інтересам російського центру імперії.

Основні риси імперської політики стосовно Наддніпрянської України протягом першої половини ХІХ ст. були такими:

· в адміністративній сфері відбувалася ліквідація залишків давнього адміністративного устрою та перетворення цих земель у дев’ять пересічних губерній Російської імперії. Водночас поряд із цивільною владою посилювалася військова. Протягом першої половини ХІХ ст. у Наддніпрянщині існували три з десяти генерал-губернаторств, утворених російським урядом на території імперії. Імперський уряд тримав у Наддніпрянщині значні військові сили, чисельність яких в окремі періоди сягала 100 тис. вояків. Українські землі були також місцем зосередження військових поселень;

· у політично-правовій сфері імперський уряд скасував дію традиційного українського права і судочинства: протягом 1827–1835 рр. у містах Наддніпрянщини було припинено застосування збірників магдебурзького права, а в 1840–1842 рр. ліквідовано судочинство за нормами Литовських статутів і поширено систему права, відповідну Зводові законів Російської імперії;

· в економічній сфері застосовувалася політика, спрямована на першочергове задоволення потреб імперського центру. Наприкінці ХІХ ст. Наддніпрянщина давала понад 26% загальноімперських доходів, одначе половина з цього витрачалася на потреби інших частин Російської імперії;

· у соціальні сфері для переважної більшості населення імперська влада спричинила необхідність замість самобутніх українських порядків підпорядкуватися новим імперським. Становище суспільної еліти внаслідок отриманих від імперії привілеїв було набагато кращим, ніж більшості населення. У найтяжчому, абсолютно безправному становищі опинилися кріпосні селяни.

· у національно-культурній сфері російський уряд здійснював політику перетворення українського народу на частину російського. Вважаючи українців частиною «великорусского» народу, а українську мову лише «наречием» російської мови, імперія здійснювала політику насильницької русифікації. У 30-х рр. імперія розробила ідеологічні засади своєї шовіністичної політики, викладені в «теорії офіційної народності» міністра просвіти графа С.Уварова. Її сенс полягав у поєднанні православ’я (основи духовного життя), самодержавства (єдино можливої форми російської державності) та народності (визнання існування єдиного російського народу, відданого православ’ю і самодержавству).

Спільним, що об’єднувало політику Російської імперії в усіх сферах, було ігнорування права українського народу, як і інших народів, на самостійний розвиток. Внаслідок цього здійснювати цю політику можна було, зрозуміла річ, лише силою, що і робилося.

Сучасники розповідали, що одного разу Микола І спитав свого 15-річного сина, майбутнього імператора Олександра ІІ, на чому тримається управління багатомовною сім’єю народів, які населяють імперію. Наступник престолу відповів: «На самодержавстві й законах». Микола І обурився: «Законах – ні! Лише на самодержавстві і ось чому, ось чому, ось чому!» – тричі вигукнув він, стрясаючи повітря затиснутим кулаком.

Імперська політика негативно впливала також і на розвиток російського народу, оскільки він був вимушений витрачати свої сили задля реалізації того, що заважало його власному національному розвиткові. Внаслідок цього українських патріотів і прогресивних російських діячів часто об’єднувало спільне опозиційне ставлення до імперської дійсності, розуміння необхідності боротьби за її ліквідацію та демократичні перетворення у житті всіх її народів.
4,8(18 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ