Країну охопили заворушення, які вилились у демонстрації, страйки, що носили здебільшого політичний характер.
9 січня 1905 р. за наказом царя було розстріляно робітничу демонстрацію у Санкт-Петербурзі. Загинуло близько тисячі чоловік. Петербурзький розстріл викликав обурення робітників, невдоволення поширилось на армію і село. У січні в імперії застрайкувало 440 тис. чол. (з них на Україні 70 тис. чол.). У червні 1905 р. починаються селянські виступи, які відбулися в 64 з 91 повітів 9 українських губерній.
У червні виступи населення перекинулись і на армію, останню опору режиму. 14 червня повстали матроси броненосця "Потьомкін". На кораблі було піднято червоний прапор. Повсталі, не маючи чіткої програми дій, 24 червня здались румунським властям.
На початку жовтня 1905 р. розпочався всеросійський політичний страйк. Прагнучи придушити його, уряд запровадив військовий стан у багатьох містах, в тому числі Києві і Харкові. Університети було закрито, на фабрики і заводи введено поліцію і війська. В Україні в страйку взяло участь 120 тис. чол.
Під час жовтневого політичного страйку постали політичні організації робітників - ради. Загалом по імперії їх виникло близько 50. В Україні перша рада з'явилась у Катеринославі (очолював Г. Петровський). Згодом ради виникли в Києві, Одесі, Миколаєві, Єнакієвому. Таким чином, у країні одночасно виникли зародки двох типів влади: парламентаризму (Державна дума) і народного самоврядування (ради). Крім рад, в Україні з'явились і профспілки, яких налічувалось близько 80. Вони об'єднували кілька десятків тисяч чоловік.
Відбулись зміни і в розстановці українських політичних сил. У 1905 р. РУП перейшла на марксистські позиції і перейменувалась в Українську соціал-демократичну партію (УСДП, лідери В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш, Л. Юркевич). Восени 1905 р. зі складу УДП виділилась Українська радикальна партія, але вже наприкінці року УДП і УРП об'єднались у УРДП, яка проіснувала до 1908 р., до утворення Товариства українських поступовців (ТУП). На початку 1907 р. із розрізнених гуртків утворилась Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР).
Українці прийняли активну участь у виборах до І та ІІ Державних дум. У І Думі українська громада налічувала 45 депутатів, у ІІ - 47.
У грудні 1905 р. у Донбасі відбулось збройне повстання, яке було швидко придушено. У 1906 р. відбувся новий виступ на Чорноморському флоті під керівництвом лейтенанта П. Шмідта і повстання саперів у Києві під керівництвом Б. Жаданівського. Але зрештою всі ці розрізнені виступи робітників, солдатів, інтелігенції, селян були придушені. У країні запанувала реакція.
Країну охопили заворушення, які вилились у демонстрації, страйки, що носили здебільшого політичний характер.
9 січня 1905 р. за наказом царя було розстріляно робітничу демонстрацію у Санкт-Петербурзі. Загинуло близько тисячі чоловік. Петербурзький розстріл викликав обурення робітників, невдоволення поширилось на армію і село. У січні в імперії застрайкувало 440 тис. чол. (з них на Україні 70 тис. чол.). У червні 1905 р. починаються селянські виступи, які відбулися в 64 з 91 повітів 9 українських губерній.
У червні виступи населення перекинулись і на армію, останню опору режиму. 14 червня повстали матроси броненосця "Потьомкін". На кораблі було піднято червоний прапор. Повсталі, не маючи чіткої програми дій, 24 червня здались румунським властям.
На початку жовтня 1905 р. розпочався всеросійський політичний страйк. Прагнучи придушити його, уряд запровадив військовий стан у багатьох містах, в тому числі Києві і Харкові. Університети було закрито, на фабрики і заводи введено поліцію і війська. В Україні в страйку взяло участь 120 тис. чол.
Під час жовтневого політичного страйку постали політичні організації робітників - ради. Загалом по імперії їх виникло близько 50. В Україні перша рада з'явилась у Катеринославі (очолював Г. Петровський). Згодом ради виникли в Києві, Одесі, Миколаєві, Єнакієвому. Таким чином, у країні одночасно виникли зародки двох типів влади: парламентаризму (Державна дума) і народного самоврядування (ради). Крім рад, в Україні з'явились і профспілки, яких налічувалось близько 80. Вони об'єднували кілька десятків тисяч чоловік.
Відбулись зміни і в розстановці українських політичних сил. У 1905 р. РУП перейшла на марксистські позиції і перейменувалась в Українську соціал-демократичну партію (УСДП, лідери В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш, Л. Юркевич). Восени 1905 р. зі складу УДП виділилась Українська радикальна партія, але вже наприкінці року УДП і УРП об'єднались у УРДП, яка проіснувала до 1908 р., до утворення Товариства українських поступовців (ТУП). На початку 1907 р. із розрізнених гуртків утворилась Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР).
Українці прийняли активну участь у виборах до І та ІІ Державних дум. У І Думі українська громада налічувала 45 депутатів, у ІІ - 47.
У грудні 1905 р. у Донбасі відбулось збройне повстання, яке було швидко придушено. У 1906 р. відбувся новий виступ на Чорноморському флоті під керівництвом лейтенанта П. Шмідта і повстання саперів у Києві під керівництвом Б. Жаданівського. Але зрештою всі ці розрізнені виступи робітників, солдатів, інтелігенції, селян були придушені. У країні запанувала реакція.
В III—IV веках титул «цезарь» был неразрывно связан с идеей соправительства, когда старший правитель, за которым закрепился титул «август» делил власть с младшим соправителем (и, как правило, наследником) — «цезарем» .
Начиная с IV века титулы цезарь и Император носили разные люди.
АВГУСТ 23 до н. э. -14 н. э. официально именовался Император Цезарь Август.
ТИБЕРИЙ 14-37. Император Тиберий Цезарь Август.
КАЛИГУЛА 37-41. Император Гай Цезарь.
КЛАВДИЙ 41-54. Император Цезарь Тиберий Клавдий.
НЕРОН 54-68. Император Нерон Клавдий Цезарь Август Германский.
ГАЛЬБА 9 июня 68- 15 января 69. Император Сервий Сульпиций Гальба Цезарь Август.
ОТОН 15 января 69-25 апреля 69. Император Марк Отон Цезарь Август.
ВИТЕЛЛИЙ 2 января 69-20 декабря 70. Император Авл Вителлий Цезарь или Авл Вителлий Император Германский.
ВЕ Император Ве Цезарь Август.
ТИТ 71-81. Император Тит Ве Цезарь Август.
ДОМИЦИАН 81-96. Император Домициан Цезарь Август.
НЕРВА 96-98. Император Нерва Цезарь Август.
ТРАЯН 97-117. Император Цезарь Нерва Траян Август.
АДРИАН 117-138. Император Цезарь Траян Адриан Август.
АНТОНИН ПИЙ 138-161. Император Цезарь Тит Элий Адриан Антонин Август Пий (Благочестивый) .
МАРК АВРЕЛИЙ 161-180. Император Цезарь Марк Аврелий Антонин Август.
ЛУЦИЙ ВЕР 161-169. Император Цезарь Луций Аврелий Вер
КОММОД 176-192. Император Цезарь Луций Элий Аврелий Коммод Антонин Август.
ПЕРТИНАКС 193. Император Цезарь Публий Гельвий Пертинакс Август.
ДИДИЙ ЮЛИАН 193. Император Цезарь Марк Дидий Север Юлиан Август.
СЕПТИМИЙ СЕВЕР 193-211. Император Цезарь Луций Септимий Север Пертинакс Август.
КЛОДИЙ АЛЬБИН 193-197. Император Цезарь Децим Клодий Септимий Альбин Август.
ПЕСЦЕННИЙ НИГЕР 193-194. Император Цезарь Гай Песценний Нигер Юст Август.
КАРАКАЛЛА 198-217. Император Цезарь Марк Аврелий Антонин Август,
ГЕТА 209-212. Император Цезарь Публий Септимий Север Гета Август.
МАКРИН 217-218. Император Цезарь Марк Опеллий Север Макрин Август.
ЭЛАГАБАЛ (ГЕЛИОГАБАЛ) 218-222. Император Цезарь Марк Аврелий Антонин Август.
СЕВЕР АЛЕКСАНДР 222-235. Император Цезарь Марк Аврелий Север Александр Август.
МАКСИМИН ФРАКИЕЦ 235-238. Император Цезарь Гай Юлий Вер Максимин Август.
ГОРДИАН 1 238. Император Цезарь Марк Антоний Гордиан Семпрониан Римский Африканский Старший Август.
ГОРДИАН 2 238. Император Цезарь Марк Антоний Гордиан Семпрониан Африканский Младший Август.
БАЛЬБИН 238. Император Цезарь Децим Целий Кальвин Бальбин Август.
ПУПИЕН 238. Император Цезарь Марк Клодий Пупиен Август.
ГОРДИАН 3 238-244. Император Цезарь Марк Антоний Гордиан Август.
ФИЛИПП 1 АРАБ СТАРШИЙ 244-249. Император Цезарь Марк Юлий Филипп Август.
ФИЛИПП 2 МЛАДШИЙ 244 -249. Император Цезарь Марк Юлий Филипп Август.
ДЕЦИЙ 1 248-251. Император Цезарь Гай Мессий Квинт Деций Траян Август
ДЕЦИЙ 2 МЛАДШИЙ И ГОСТИЛИАН 250-251. Император Цезарь Квинт Геренний Этруск Мессий Деций Август.
ТРЕБОНИАН ГАЛЛ 251-253. Император Цезарь Гай Вибий Требониан (или Требоний) Галл Август.
ВОЛУЗИАН 251-253. Император Цезарь Гай Вибий Афиний Галл Вельдумиан (или Вельдумий) Волузиан Август.
ЭМИЛИАН 253. Император Цезарь Марк Эмилий Эмилиан Август.
ВАЛЕРИАН 253-259. Император Цезарь Публий Лициний Валериан Август.
ГАЛЛИЕН 253-268. Император Цезарь Публий Лициний Валериан Эгнаций Галлиен Август.
МАКРИАН 268. Император Цезарь Фульвий Макриан Август.
ЛЕЛИАН 268. Император Цезарь Лелиан Август.
МАРИЙ 268. Император Цезарь Марк Аврелий Марий Август.
ВИКТОРИН 268-270. Император Цезарь Марк Пиавоний Викторин Август.
КЛАВДИЙ ГОТСКИЙ 268-270. Император Цезарь Марк Аврелий Валерий Клавдий Август.
ТЕТРИК 270-273. Император Цезарь Гай Пий Эзувий Тетрик Август.
КВИНТИЛЛ 270. Император Цезарь Марк Аврелий Клавдий Квинтилл Август.
АВРЕЛИАН 270-275. Император Цезарь Домиций Аврелиан Август.
ДОМИЦИАН 2 Император Цезарь Домициан Август.
ВАБАЛЛАТ 270-271. Император Цезарь Луций Юлий Аврелий Септимий Вабаллат Атенодор Авгу