Живопись 1920-х—1930-х годов, как и дореволюционной поры, представлена более или менее фрагментарно в силу катастрофических событий первой половины ХХ в., губивших не только людей, но и феномены культуры. И тем не менее, музей обладает коллекцией интереснейших уникальных произведений – свидетельств как искусства, так и истории. Это полотна М. Филипповича и М. Станюты, М. Кунина и М. Слепяна, В. Кудревича и И. Мильчина, Г. Докальской и А. Голубкиной, М. Севрука и П. Сергиевича, Н. Воронова и А. Мозолева, Е. Тихановича и М. Аксельрода, А. Шевченко и А. Кастелянского. Диапазон – от крошечных этюдов Н. Тарасикова до монументально-декоративных панно И.Ахремчика, В.Волкова, А. Деблера, некогда находившихся на Всесоюзной сельскохозяйственной выставке в Москве; от фантастически-космических композиций И. Дроздовича до крупномасштабных полотен социалистического реализма Н. Пашкевича и М. Моносзона.
Новым явлением в художественной жизни Беларуси ХХ века стало зарождение производства художественного фарфора. В собрании декоративно-прикладного искусства представлены работы художников Минского фарфорового завода 1960–1990-х гг. В творчестве Кириленко, В.Г. Гаврилова, Л.Я. Богданова, В.А. Леонтовича, А.В. Литвиненко, В.Е. Данчук, А.Я. Федуся, И.В. Алисевич соединены традиции классического наследия, народной культуры, опыт современного керамического искусства. Формирование собственной творческой концепции, поиски нового стиля фарфора отражены в произведениях художников Добрушского фарфорового завода М.А. Гатальского, В.В. и Л.Н. Ковальчуков.
Наиболее значительный раздел собрания – коллекция декоративного стекла, в которую входит 366 работ художников и мастеров двух старейших заводов художественного стекла – «Неман» (г/п Березовка, Лидский р-н, Гродненская обл.) и хрустального завода им. Ф.Э. Дзержинского (г. Борисов, Минская обл.). Среди этих произведений есть несколько образцов изделий конца 1930-х–1950-х гг.: вазы, тарелки, блюда. Большая часть коллекции представляет искусство художников экспериментально-творческих лабораторий, открывшихся на стекольных предприятиях в начале 1960-х гг.
Наиболее последовательно в собрании отражено творчество нескольких поколений художников завода «Неман». Формирование неповторимого стиля «неманского» стекла связано с именами В.С. Мурахвера, Л.М. Мягковой, В.Г. Дзивинской, В.П. Жохова, С.Я. Раудвеэ, К.А. Вакс, Т.И. Малышевой, О.Ю. Сазыкиной, А.А. Анищика, М.Ю. Пюкке, Г.М. Сидоревич, В.Д. Самохвалова.
Відповідь:
чатку п'ятдесятих років дев'ятнадцятого століття Османська імперія почала втрачати свій вплив на Балканах. Це послаблення було викликаним передусім внутрішньою слабкістю та відсталістю режиму, а також у результаті поразок у війнах з Росією, а також через процес національного пробудження та антиколоніальних повстань народів Балканського півострова. Таке послаблення Османської імперії призвело до все більшого впливу великих держав і молодих балканських держав. У цьому регіоні зійшлися інтереси двох великих держав: Австро-Угорщини та Росії. Обидві країни по-різному пояснювали свої претензії на ці землі: Австрія бажала зберегти свою цілісність (особливо після окупації Боснії та Герцеговини у 1878 році), а Росія заявляла про намагання захистити Православну Церкву. Ситуація ускладнювалася посиленням німецького впливу в Румунії, Болгарії, Греції й Туреччині, а також англійців у Греції.
Ситуація ще більше ускладнилася після анексії Боснії Австро-Угорщиною 5 жовтня 1908 року. Сербія почала активно шукати підтримки Росії. Тим часом Франція і Німеччина опинилися у власному конфлікті у Марокко, Італія теж почала висувати територіальні претензії до Туреччини у колоніях.
Пояснення:
