М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
дизиль
дизиль
23.11.2022 16:47 •  История

Составьте план ответа по теме население и хозяйственное занятие

👇
Ответ:
KIRILLGAMER332
KIRILLGAMER332
23.11.2022
Возьмём к примеру древнюю русь. Характер производственных занятий восточных славян и населения Киевской Руси — проблема, волновавшая многие поколения русских историков. Еще в дореволюционной историографии она порождала споры. Широкую известность и признание приобрели построения В. О. Ключевского, который обнаружил одно парадоксальное явление в экономике средневековой Руси. Он писал: «История нашего общества изменилась существенно, если бы в продолжение восьми-девяти столетий народное хозяйство не было историческим противоречием природе страны. В XI в. масса русского населения сосредоточивалась в черноземном среднем Поднепровье, а к половине XV в. передвинулась в область верхнего Поволжья. Казалось бы, в первом краю основанием народного хозяйства должно было стать земледелие, а во втором должны были получить преобладание внешняя торговля, лесные и другие промыслы. Но внешние обстоятельства сложились так, что пока Русь сидела на днепровском черноземе, она преимущественно торговала продуктами лесных и других промыслов и принялась усиленно пахать, когда пересела на верхневолжский суглинок».1 Надо сказать, что не все ученые разделяли точку зрения В. О. Ключевского. Среди них встречались и те, кто главную отрасль хозяйства Киевской Руси видел в земледелии, а не в охоте и бортничестве. К этим ученым относился М. С. Грушевский, в трудах которого собраны многочисленные факты, подтверждающие главенство земледелия в экономической жизни древнерусского общества. В советскую историографию данный вопрос вошел в традиционной постановке, выработанной уже в дореволюционное время. Иными словами, перед советскими историками возникла проблема, над которой упорно бились старые исследователи: место земледелия, скотоводства, охоты и промыслов в экономике восточного славянства и Древней Руси.
4,7(83 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
ladhice
ladhice
23.11.2022

Традиційні цивілізаційні системи Сходу розвивалися переважно внаслідок кризи ранніх цивілізацій і переходу в різних формах і різними темпами до станово-класових відносин.

У Східному Середземномор'ї на території Палестини був написаний Старий Заповіт, що є важливим джерелом з історії господарства стародавніх євреїв та іудейсько-ізраїльських держав.

Старий Заповіт включає 50 книг і складається з трьох частин, написаних різними авторами впродовж XIII-II ст. до н. е.: Пятикнижжя Мойсеєвого (Тора - "Учення"), Священного Писання (поетичні та прозові тексти, історичні книги), Книги Пророків (народних проповідників та ораторів).

Ідейно-ціннісною установкою Старого Заповіту є визнання людської індивідуальності та примату особистості як образу та подоби Божої над соціальним статусом, національною належністю тощо. Основою Мойсеєвих законів є справедливість, що означає визнання прав людини на життя, власність, одяг, житло, працю і відпочинок, і праведність, що передбачає виконання людиною своїх обов'язків відповідно до заповідей Бога.

Економічні уявлення Старого Заповіту - це захист інтересів бідних верств населення, засудження багатства і влади, заклик до відновлення земельної патріархальної громади. Критикувалися надмірне накопичення багатства і розкоші, лихварство, пропонувалося обмежити боргове рабство шістьма роками, заборонялося використовувати потреби ближніх для власного збагачення, затримувати плату за працю найманого робітника, обважувати та обмірювати покупців, вимагалося періодично прощати борги і відпускати на волю рабів, багатство розглядалося як знак Божої прихильності за справедливість і праведність.

Объяснение:

4,4(88 оценок)
Ответ:
irinamotorueva
irinamotorueva
23.11.2022

Цивіліза́ція — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

Наприклад, Єгипетській цивілізації властиві спорудження пірамід, муміфікація померлих, своєрідне ієрогліфічне письмо тощо. Інколи в одну цивілізацію об'єднують людей однакової віри (Християнська цивілізація, Буддистська та ін.).

Цивілізація — такий щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними, і коли суспільство починає розвиватися і функціонувати на своєму власному ґрунті.

Поняття цивілізація (від лат. civilis — громадський, суспільний, державний, громадянський) введене у науковий словник французьким тником Оноре Габріелем Мірабо 1756 року. Під цим визначенням французьк тники мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму та справедливості.

4,4(96 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ