ответ: г
В XVII в. число членов Боярской Думы постоянно возрастало. Как и прежде, самый важный и престижный чин — боярский — царь жаловал представителям более чем двух десятков наиболее знатных родов, из Рюриковичей, Гедиминовичей (все они — князья, подчас, до 4/5 членов Думы), старомосковских боярских родов. Включаются в Думу и представители дворянства и служилой бюрократии (дьяки). Следовательно, состав Думы в первой половине XVII века был четырехстепенным: бояре, окольничие, думные дворяне и думные дьяки.
У період Станово-представницької монархії до станово-представницьких органів входили представники духовенства, світських феодалів, містян (купців, ремісників). Цими органами були: в Англії — парламент (з 1265); у Франції — Генеральні штати (з 1302 року); в Іспанії — кортеси (з кін.
Объяснение:
Станово-представницька монархія — форма правління, централізована держава, у якій влада монарха спирається на станово-представницькі органи влади, станово-представницька монархія є проміжним ступенем між монархією періоду феодальної роздробленості та абсолютною монархією. В країнах Європи Станово-представницька монархія виникла в умовах оформлення станів і ознаменувала певну централізацію управління державою, порівняно з феодальною роздробленістю. У період Станово-представницької монархії до станово-представницьких органів входили представники духовенства, світських феодалів, містян (купців, ремісників). Цими органами були: в Англії — парламент (з 1265); у Франції — Генеральні штати (з 1302 року); в Іспанії — кортеси (з кін. 12 — початок 14 ст.); у Швеції — риксдаг (з 1434 року); у Данії — ригсдаг (1468—1660); у Польщі, Угорщині, Чехії — сейми (з 14—15 ст.) та ін. Станово-представницькі органи скликалися монархами для схвалення їхньої політики у найважливіших галузях державного управління.
