Після війни колишні львів’яни залишили по собі сотні спогадів та свідчень про своє життя у «фатальному місті». Однак, витворені ними культури пам’яті та історичні наративи формують різні образи «польського», «єврейського», «українського» Львова воєнного часу, що накладаються як окремі смислові шари на один і той же простір міста.
Львів сьогодні належить до небагатьох міст України, що зберегли своє неповторне архітектурне обличчя. Водночас специфіку міста витворюють не лише вулиці, будівлі та пам’ятники, але й його мешканці. Підлаштовуючи навколишній простір відповідно до домінантних соціокультурних особливостей, вони формують своєрідний соціальний простір. Внаслідок цього забезпечується зв’язок спільнот із місцем проживання, відчуття себе громадянами міста, його невід’ємною складовою.
Объяснение:
Відповідь:
Разом з реорганізацією сухопутної армії Петро приступив до створення військово-морського флоту. До 1700 року Азовський флот налічував понад 50 кораблів. В ході Північної війни був створений Балтійський флот, який до кінця царювання Петра I налічував в своєму складі 35 великих лінійних зовнішніх кораблів, 10 фрегатів і близько 200 галерних (грібних) судів з 28 тисячами матросів.
Приділяючи багато уваги технічному переозброєнню армії і флоту, Петро I налагодив розробку і виробництво нових типів кораблів, нових зразків артилерії і боєприпасів. При Петрі I піхота стала озброюватися рушницями з ударно-кремнієвим замком, був введений багнет вітчизняного зразка.
Петром I була введена нова система комплектування регулярної армії. У 1699 році вводиться рекрутська повинність, узаконена указом Петра I в 1705 році. Суть її полягала в тому, що держава в примусовому порядку щорічно набирала в армію і на флот з податних станів, селян і міщан, певну кількість рекрутів. З 20 дворів брали одну людину, неодружену у віці від 15 до 20 років (проте в ході Північної війни ці умови постійно змінювалися через брак солдатів і матросів).
