М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
adel2006buko
adel2006buko
15.05.2020 23:33 •  История

Почему еретиков,веривших в христа и почитавших евангелие,католическая церковь подчас преследовала с большей жестокостью и непримиримостью,чем язычников,мусульман и иудеев?

👇
Ответ:
Printsesska042017
Printsesska042017
15.05.2020
Отклонение от догматов христианства, его прогресс и изменение представляли большую опасность для власти церкви, нежели полное его  непринятие. Духовенство, вероятно, боялось утратить привилегии впоследствии чего-то. Вот, к примеру, продавать отпущение грехов очень выгодно. А наука (а совсем не все ученые не были религиозными, потому из-за своих идей считались еретиками. Тот же Джордано Бруно), о-ох, чем дальше она пойдет, чем больше непонятных человечеству законов объяснит, тем меньшее значение будет иметь Бог. Да и в целом, наука же базируется на том, чтобы поддавать сомнению все понятия, что нет исчерпывающих ответов, не приводящих к новым вопросам, та вообще ой-ой-ой, как не вписывается в концепцию католицизма. Иноверцы существуют за рамками, в границах которых можно подвергнуть христианство изменению, значит, они не так опасны.
4,8(72 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Solari
Solari
15.05.2020

Упродовж Х - ХІ ст. типовим житлом були напівземлянки прямокутної чи квадратної форми площею 9-30 кв. метрів. Завглибшки 0,5-1,3 м, з глиняною піччю.

У XII —XIV ст. переважають наземні житла.

Селянські хати були малі й бідні. Господарство з будинком та іншими будовами називали двором. Двір був огороджений тином, збудованим з дерева або з глини, двосхилий дах вкривали соломою, деревом, підлоги були глиняні, подекуди дерев’яні.

Узимку помешкання опалювалося курною піччю.

Біля дому були господарські будівлі: хліви, кошари, погреби тощо.

Внутрішня обстановка дому була простою: стояли стіп, лава, скриня.

Спати лягали на долівці та вкривалися простим полотном.

Житла багатих городян

Дім чи хором багатої людини був дерев’яний, рублений, рідше мурований з дерев’яним Дах робили з дерева, а в мурованих будинках дах був олов’яний або мідний.

Объяснение:

4,4(23 оценок)
Ответ:
Tikhon228
Tikhon228
15.05.2020

Вона належала до найбільших, найкультурніших, найрозвиненіших економічно й політично держав середньовіччя. На величезному обширі від Чорного до Білого морів, від Карпатських гір до Волги жили русичі. Вони вирощували хліб і розводили худобу, мали розвинені ремесла й промисли, а руські купці були відомі на торгах Багдада і Константинополя, Кракова й Буди Великого Бултара й Ітилю. Могутньою, високорозвинутою й цілісною була матеріальна й духовна культура Київської Русі. Її народ зводив величні кам'яні храми й ошатні дерев'яні житла, створював могутні фортифікаційні споруди свoїх великих і малих міст, будував на тисячі верст захисні вали проти кочовиків. На весь світ славилися вироби давньоруських майстрів. У Києві, а далі в Новгороді та інших містах Русі складалися літописи, в яких описувалось славне минуле й аналізувалося сучасне життя. Давньоруський народ творив свою усну історію у вигляді переказів і легенд, дружинних пісень і билин, інших фольклорних пам'яток. Київська Русь багато важила в політичному житті Європи і Близького Сходу. З нею змушені були рахуватися візантійські імператори й хозарські хагани. Протягом пів тисячоліття Давньоруська держава затуляла собою європейський світ і Візантію від кочовиків. Київська Русь зробила величезний внесок до світової історії ІХ-ХІІІ ст., тому інтерес до неї не вщухає серед учених сучасного світу.

Джерелами відтворення історії Київської Русі є писемні й речові (археологічні) пам'ятки. Головними писемними джерелами є літописи: "Повість временних літ", Київський, Галицько-Волинський, Новгородські, Суздальський, Московський, Никонівський та ін. Чимало цінного додають і інші писемні пам'ятки - кодекси й записи норм права, князівські земельні грамоти, тощо.

Передумови утворення східнослов'янської держави.

Східні слов'яни починаючи з VI-VII ст. розселилися на величезному обширі Східної Європи, утворюючи союзи племен. "Повість временних літ" складена п'ять століть тому, малює грандіозне полотно цього розселення: "Слов'яни прийшли й сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші - древлянами, тому що сіли в лісах, а ще інші сіли поміж Прип'яттю й Двіною і назвалися дреговичами, другі сіли по Двіні й назвалися полочанами, - за річкою, що впадає до Двіни і має назву Полота. Ті ж слов'яни, що сіли біля озера Ільмень, прозвалися своїм ім'ям - словенами... А інші сіли по Десні, і по Семі, і по Сулі й назвалися сіверянами." Цей процес розселення в цілому завершився у VIII-IX ст.

Першим етапом утворення держави у східних слов'ян було утворення протягом VII - першої половини ІХ ст. перед державних утворень - полянського князівства Кия, Дулібо-Волинського союзу та ін. Східнослов'янські союзи племен являли собою виразні етнокультурні спільності, які мали певні локальні особливості. Згодом, породження родоплемінного ладу - великі і малі союзи племен у перебігу розвитку східнослов'янського суспільства поступово переросли в утворення більш високого соціально-політичного рівня - племінні княжіння.

Докорінною причиною утворення держави у східних слов'ян як і у всіх інших народів, було виникнення соціально неоднорідного суспільства, тобто суспільства з приватною власністю, майновою нерівністю, соціальним розшаруванням. Посилення руху населення (в ході торговельних зв'язків, воєн, переміщення сільського населення у міста), наростання соціальної напруженості переросли регулюючі функції роду і вимагали принципово нового регулятора - публічної влади з потужним апаратом примусу, підкріпленим ідеологічною системою. Східні слов'яни перебували на тому рівні соціально економічного розвитку, який створює внутрішні передумови для виникнення держави. Головними їх заняттями були орне землеробство, ремесла, торгівля. Істотно удосконалилися основні сільськогосподарські та переробні знаряддя праці. Удосконалення знарядь праці підвищувало продуктивність праці та врожайність зернових культур. Швидко розвивалася металургія та інші ремесла. Утворилися міста, окремі з яких перетворилися на політичні центри племінних союзів.

Особливістю і додатковим стимулом генезису державності у східних слов'ян була загострена потреба в організації захисту від зовнішньої загрози - в першу чергу з боку хозар, об'єднаних у потужний каганат, а також варягів, Візантії, Польщі.

Формування державного апарату стимулювала також перспектива отримання великих прибутків від великих торговельних шляхів у разі налагодження їх утримання і охорони. Особливо це стосувалося шляху "Із варяг у греки".

4,7(94 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ